Доступність посилання

ТОП новини
07 червня 2020, Київ 05:58

«Ми йдемо до нової версії євроатлантичних відносин» – брюссельський експерт


Брюссель – Росія не хоче залишатися на узбіччі євроатлантичної системи оборони та безпеки. Саме тому Кремль шукає підтримку своїй пропозиції переформатування європейських безпекових механізмів, де йому б надали одну з головних ролей. Минулотижневий саміт «Росія – ЄС» виявив, що ідея Медведєва знаходить прибічників і серед європейських лідерів. Та чи не означатиме створення цієї загальноєвропейської системи безпеки, що НАТО може втратити актуальність, запитало Радіо Свобода в експерта з питань оборони та безпеки брюссельського Центру європейських політичних досліджень Васіліса Марґараса

НАТО залишається дуже важливим чинником європейської оборони та безпеки. Наразі ми рухаємося у бік нової версії європейсько-трансатлантичних стосунків, де Європа відіграватиме важливу роль. Росія зацікавлена рухатися у цьому напрямку, бо тут вона може покластися на ЄС, що крок за кроком здобуває все більше влади і стає все автономнішим. Уже існує незалежна панєвропейська модель, яку ми називаємо «Європейською політикою безпеки та оборони». Мені видається очевидним, що співробітництво цієї системи з НАТО продовжуватиметься. Проте, паралельно будуть існувати плани, де, Європа діятиме самостійно, без залучення НАТО.
– Чим Москві не до вподоби нинішня система безпеки на європейському континенті?
– Звичайно ж, офіційна Москва незадоволена нинішньою моделлю безпеки, бо вона поза межами її впливу, адже Росія не є членом НАТО. Тому Кремль шукає підтримки як за межами Європи, так і в ЄС. Нинішні проблеми з протиракетними системами також поглиблюють дискусії й підштовхують європейських лідерів до ідеї започаткування нової ери російсько-європейських відносин у рамках «Організації з безпеки та співпраці у Європі». Тому можливо між ЄС та Росією у майбутньому й буде створений новий форум із питань безпеки.
– Але для створення такого форуму потрібна згода кожної з 27 країн-членів Євросоюзу...
– Є багато східних країн-членів ЄС, що не поділяють ідеї безпекового партнерства з Росією. Вся Європа ще має висловити свою позицію з цього питання. Ми вже співпрацювали з Росією, у рамках «Європейської політики безпеки та оборони». Тож формула інтеграції до цієї системи третіх країн, тобто тих, що не є членами ЄС, вже існує. Проте у політичному плані Європа ще не має вичерпного діалогу з Росією.
– Польща та Чехія вже висловили свою незгоду з критичними висловлюваннями пана Саркозі стосовно американських протиракетних систем на їхніх територіях. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, наприклад, заявив, що так коментувати це питання французький президент не мав права...
– Так, але ці проекти були започатковані ще до французького головування. Ніколя Саркозі, вочевидь, висловив свою особисту думку з питання протиракетних систем та російських ракетних засобів. Тому він, може, й вартий критики. Але не слід ігнорувати Росію, це потужний сусід. ЇЇ теж необхідно інтегрувати до цього механізму безпеки. Вибір нового президента у США – це гарна нагода повернутися до питання протиракетних систем, з приводу яких, на жаль, дуже мало дискутували у Європі. Зараз з’явилася надія, що ці проекти зрештою не реалізуються.
– Яке місце матиме Україна та інші держави, що не входять до ЄС, у цьому новому безпековому проекті, який, на думку Саркозі, має складатися з трьох основних гравців – ЄС, Росії та США?
– На мою думку, навіть якщо Україна не буде членом НАТО, для неї багато чого має змінитися. Справа у тому, що всі засоби в організації оборони та безпеки змінюються. Для України питання оборони залишається актуальним. Але з часом вона має перейти до інвестувань у нові види військових технологій, що використовуватимуться здебільшого в закордонних місіях. Це стосуватиметься всіх, незалежно, чи є країна членом НАТО, чи ні. Наприклад, Швеція, що не є членом Альянсу, нині замінює інструменти оборони на засоби безпеки. І такий перехід неминучий для всіх європейських країн.
(Брюссель – Прага – Київ)

XS
SM
MD
LG