Анамарія Рамач
Белград – Після вчорашнього рішення Міжнародного суду в Гаазі, що цей найвищий суд ООН правочинний розглядати позов Хорватії проти Сербії за звинуваченням у геноциді під час війни в колишній Югославії, Сербія повідомила, що готує свій крок у відповідь.
Сербія наразі готується до зустрічного позову проти Хорватії за операцію під назвою «Буря», здійснену хорватською армією 1995 року. На думку Белграда, дії Загреба під час цієї операції є воєнним злочином, заявив сербський міністр закордонних справ Вук Єремич на державному телебаченні.
«На мій великий жаль, Хорватія не відповіла адекватно на руку примирення, яку Сербія кілька разів подавала Хорватії, щоб залишити минуле за собою та повернутися до спільного європейського майбутнього», – сказав Єремич.
Результатом згаданої акції «Буря» було падіння самопроголошеного сербського утворення Республіка Сербська Країна, створеного в центрі Хорватії на початку 90-х років. Тоді хорватські війська вигнали не тільки сербських вояків – цю територію змусили покинути й понад 200 тисяч цивільних сербів. Понад тисяча з цих хорватських сербів загинули чи пропали безвісти.
У Сербії акцію «Буря» вважають найбільшим масовим вигнанням сербів наприкінці 20-го століття, в той час як у Хорватії її річниця відзначається як національне свято. Сербські правозахисні організації застерігали, що Хорватія не докладала достатньо зусиль у процес повернення біженців до своїх домівок.
Белград уже судили за геноцид, але винним не назвали
Тим часом позов Хорватії проти Сербії за звинуваченням у геноциді є другим подібним позовом, який розглядатиме верховний суд ООН. Аналогічний подала до Міжнародного суду Боснія і Герцеговина ще в розпал війни, у 1993 році, проти тодішньої Союзної Республіки Югославії.
Офіційний Белград, у свою чергу, намагався переконати Суд у тому, що приймати подібний позов, як у випадку Боснії, так і у випадку Хорватії, є поза його компетенцією, аргументуючи це фактом, що велика частина злочинів проти людяності була здійснена, коли Сербія ще не існувала як незалежна держава і не була членом ООН.
Міжнародний суд виніс вердикт стосовно позову Боснії у лютому 2007 року. Хоча, відповідно до рішення суду, вбивство 8 тисяч мусульманських чоловіків і підлітків у Сребрениці в 1995 році визнано геноцидом, однак вина за геноцид не покладена на сербський уряд.
У зв’язку з цим головний юридичний представник Сербії на процесі Загреба проти Белграда Тібор Вараді висловив стосовно позову Хорватії думку, що процес міг би тривати не менше трьох років, окрім випадку, якщо сторони раніше досягнуть позасудової домовленості.
Він також вважає за малоймовірне, що «суд засудить Сербію за вчинки, скоєні в Хорватії, якщо не засудив її за вчинки в Боснії».
Хорватія, окрім покарання усіх винних, вимагає повернення своєї культурної спадщини та грошового відшкодування в сумі, яку мав би визначити сам суд.
(Белград – Прага – Київ)
Белград – Після вчорашнього рішення Міжнародного суду в Гаазі, що цей найвищий суд ООН правочинний розглядати позов Хорватії проти Сербії за звинуваченням у геноциді під час війни в колишній Югославії, Сербія повідомила, що готує свій крок у відповідь.
Сербія наразі готується до зустрічного позову проти Хорватії за операцію під назвою «Буря», здійснену хорватською армією 1995 року. На думку Белграда, дії Загреба під час цієї операції є воєнним злочином, заявив сербський міністр закордонних справ Вук Єремич на державному телебаченні.
«На мій великий жаль, Хорватія не відповіла адекватно на руку примирення, яку Сербія кілька разів подавала Хорватії, щоб залишити минуле за собою та повернутися до спільного європейського майбутнього», – сказав Єремич.
Результатом згаданої акції «Буря» було падіння самопроголошеного сербського утворення Республіка Сербська Країна, створеного в центрі Хорватії на початку 90-х років. Тоді хорватські війська вигнали не тільки сербських вояків – цю територію змусили покинути й понад 200 тисяч цивільних сербів. Понад тисяча з цих хорватських сербів загинули чи пропали безвісти.
У Сербії акцію «Буря» вважають найбільшим масовим вигнанням сербів наприкінці 20-го століття, в той час як у Хорватії її річниця відзначається як національне свято. Сербські правозахисні організації застерігали, що Хорватія не докладала достатньо зусиль у процес повернення біженців до своїх домівок.
Белград уже судили за геноцид, але винним не назвали
Тим часом позов Хорватії проти Сербії за звинуваченням у геноциді є другим подібним позовом, який розглядатиме верховний суд ООН. Аналогічний подала до Міжнародного суду Боснія і Герцеговина ще в розпал війни, у 1993 році, проти тодішньої Союзної Республіки Югославії.
Офіційний Белград, у свою чергу, намагався переконати Суд у тому, що приймати подібний позов, як у випадку Боснії, так і у випадку Хорватії, є поза його компетенцією, аргументуючи це фактом, що велика частина злочинів проти людяності була здійснена, коли Сербія ще не існувала як незалежна держава і не була членом ООН.
Міжнародний суд виніс вердикт стосовно позову Боснії у лютому 2007 року. Хоча, відповідно до рішення суду, вбивство 8 тисяч мусульманських чоловіків і підлітків у Сребрениці в 1995 році визнано геноцидом, однак вина за геноцид не покладена на сербський уряд.
У зв’язку з цим головний юридичний представник Сербії на процесі Загреба проти Белграда Тібор Вараді висловив стосовно позову Хорватії думку, що процес міг би тривати не менше трьох років, окрім випадку, якщо сторони раніше досягнуть позасудової домовленості.
Він також вважає за малоймовірне, що «суд засудить Сербію за вчинки, скоєні в Хорватії, якщо не засудив її за вчинки в Боснії».
Хорватія, окрім покарання усіх винних, вимагає повернення своєї культурної спадщини та грошового відшкодування в сумі, яку мав би визначити сам суд.
(Белград – Прага – Київ)
