Маріс Рієкстиньш повідомив, що братиме участь на початку грудня у зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі, на якій йтиметься про можливість надання Україні ПДЧ. Латвійський міністр вважає, що План дій щодо в членства в НАТО – не є єдиний шлях приєднання країни до Альянсу. Процес надання ПДЧ для балтійських держав зайняв 5 років, Албанії – 9, а інтеграція Польщі, Угорщини та Чехії до НАТО відбулась без проходження етапу Плану дій щодо членства в Альянсі.
«Я особисто не вважаю, що План дій щодо членства в НАТО є єдиним механізмом приєднання до Альянсу. Про це ми дискутуватимемо у грудні – будемо дотримуватися цієї системи чи ні. Я особисто вважаю, і це офіційна позиція Латвії, що ПДЧ – це добрий інструмент мотивації для тих держав, які бажають «кваліфікуватися» для членства, це добрий інструмент для перегляду щорічного прогресу того, що зроблено державою, мотивуючи уряд, у даному випадку уряд України, рухатися вперед у здійсненні необхідних реформ, але я б не робив якихось трагічних висновків, якщо у грудні не буде ухвалено рішення про надання Україні ПДЧ. Як я вже говорив, це не єдиний шлях, за допомогою якого держава може стати членом Альянсу», – зазначив Маріс Рієкстиньш.
Міністр закордонних справ Латвії зауважив, що в перебігу Брюссельської зустрічі буде зроблено ретельну оцінку здійснених в Україні реформ за період, що минув від Бухарестського саміту, беручи до уваги також внутрішньополітичну ситуацію в країні.
«Безвізовий режим між ЄС та Україною – це довгострокова перспектива»
Маріс Рієкстиньш каже, що Латвія послідовно підтримує євроінтеграційні прагнення України. Зокрема, в рамках політики сусідства ЄС у 2007 році Латвія реалізувала в Україні 9 проектів загальною сумою майже 150 тисяч євро. Проекти орієнтовані на сприяння розвитку самоврядування, передачу латвійського досвіду у залученні інвестицій, а також підтримка заходів у поширенні інформації про Євросоюз та НАТО серед української молоді.
«Наступного року ми у бюджеті МЗС Латвії визначили суму в розмірі майже мільйон євро для програм у рамках політики сусідства. У нас визначені окремі держави, з якими ми працюємо у цьому напрямку. Це Україна, Грузія та Молдова і трішки Білорусь», – повідомив Марік Рієкстиньш.
За словами міністра, поглибленню відносин між Україною та ЄС сприяла досягнута в перебігу вересневого саміту Україна-ЄС домовленість про нову Асоціативну угоду і початок діалогу про спрощення візового режиму. Водночас, латвійській міністр наголосив, що безвізовий режим між ЄС та Україною – це довгострокова перспектива.
«Безумовно, ми вважаємо зі свого боку, що подальша лібералізація спільних поїздок повинна мати місце. Але, на мою думку, ми не можемо розцінювати безвізовий режим між Євросоюзом і Україною як питання наступного року чи навіть роком пізніше», – вважає міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
(Рига – Прага – Київ)
«Я особисто не вважаю, що План дій щодо членства в НАТО є єдиним механізмом приєднання до Альянсу. Про це ми дискутуватимемо у грудні – будемо дотримуватися цієї системи чи ні. Я особисто вважаю, і це офіційна позиція Латвії, що ПДЧ – це добрий інструмент мотивації для тих держав, які бажають «кваліфікуватися» для членства, це добрий інструмент для перегляду щорічного прогресу того, що зроблено державою, мотивуючи уряд, у даному випадку уряд України, рухатися вперед у здійсненні необхідних реформ, але я б не робив якихось трагічних висновків, якщо у грудні не буде ухвалено рішення про надання Україні ПДЧ. Як я вже говорив, це не єдиний шлях, за допомогою якого держава може стати членом Альянсу», – зазначив Маріс Рієкстиньш.
Міністр закордонних справ Латвії зауважив, що в перебігу Брюссельської зустрічі буде зроблено ретельну оцінку здійснених в Україні реформ за період, що минув від Бухарестського саміту, беручи до уваги також внутрішньополітичну ситуацію в країні.
«Безвізовий режим між ЄС та Україною – це довгострокова перспектива»
Маріс Рієкстиньш каже, що Латвія послідовно підтримує євроінтеграційні прагнення України. Зокрема, в рамках політики сусідства ЄС у 2007 році Латвія реалізувала в Україні 9 проектів загальною сумою майже 150 тисяч євро. Проекти орієнтовані на сприяння розвитку самоврядування, передачу латвійського досвіду у залученні інвестицій, а також підтримка заходів у поширенні інформації про Євросоюз та НАТО серед української молоді.
«Наступного року ми у бюджеті МЗС Латвії визначили суму в розмірі майже мільйон євро для програм у рамках політики сусідства. У нас визначені окремі держави, з якими ми працюємо у цьому напрямку. Це Україна, Грузія та Молдова і трішки Білорусь», – повідомив Марік Рієкстиньш.
За словами міністра, поглибленню відносин між Україною та ЄС сприяла досягнута в перебігу вересневого саміту Україна-ЄС домовленість про нову Асоціативну угоду і початок діалогу про спрощення візового режиму. Водночас, латвійській міністр наголосив, що безвізовий режим між ЄС та Україною – це довгострокова перспектива.
«Безумовно, ми вважаємо зі свого боку, що подальша лібералізація спільних поїздок повинна мати місце. Але, на мою думку, ми не можемо розцінювати безвізовий режим між Євросоюзом і Україною як питання наступного року чи навіть роком пізніше», – вважає міністр закордонних справ Латвії Маріс Рієкстиньш.
(Рига – Прага – Київ)
