Понад півсотні агенцій з продажу нерухомості, які припинили існування, десятки незавершених житлових будинків та споруд, майданчики із «замороженими» об’єктами… Будівельна сфера Дніпропетровська відчула кризу майже водночас із базовими галузями економіки, металургією та машинобудуванням. А втім, на відміну від металургів та машинобудівників, зав’язаних на закордонному споживачеві, будівельники ще не втрачають надії.
Керівник однієї з великих будівельних компаній Леонід Турчин каже, що серед його колег чимало оптимістів, які вірять: вирватись вдасться.
«Написано проектів, хороші фрази кажуть, але дій поки мало. Сьогодні треба стабілізувати гривню й відкрити іпотечне кредитування, щоб знову увійшло в ритм будівництво», – переконаний керівник будівельної компанії.
Все, що треба, – бодай короткотермінові кредити
Дніпропетровські будівельники знають, чого просити. Пропозицій – на кілька аркушів, головний адресат – банкіри. Саме їх керівники будівельних компаній вмовляють відновити бодай короткотермінове кредитування для галузі. Позик обіцяють брати значно менше, аніж до кризи, і тільки на добудову житлових будинків із рівнем готовності близько 70%. Про ті ж споруди, які тільки почали зводити, обіцяють наразі забути.
Регіональний представник Будівельної палати України в Дніпропетровській області Євген Уріх переконаний: як тільки потенційні власники нового житла побачать певну стабілізацію в галузі, вони почнуть самі інвестувати в будівництво, адже гроші населення, похапцем забрані з депозитів, нікуди не поділись. Що ж до банків, то їм будівельники обіцяють тверді гарантії повернення кредитів.
«Пропозиція такого характеру: предметом застави вважати сам недобудований об’єкт. Відповідно, його банки оцінюватимуть десь на 15% дешевше від його вартості. Якщо ж банки вважатимуть, що і цієї застави недостатньо, то можна використати як заставу інші будівельні майданчики цієї ж організації – і з незавершеними об’єктами, і з іще не початими», – пояснює Євген Уріх.
Банкіри просять ще міцніших гарантій
А втім, пропозиції будівельників в серцях місцевих банкірів поки не отримали відгуку: ризикувати з кредитами за нинішніх умов вони не хочуть. Представник банків «Дніпропетровської банківської спілки» Володимир Косюга каже: дати гроші – не штука, які гарантії повернення?
«Заставне майно має бути і воно має щось коштувати. Скільки воно коштує за нинішніх умов, ніхто не знає. Ринку нема», – констатує банкір.
Не обіцяє нічого конкретного будівельникам поки й місцева влада. Керівники великих компаній просять у неї преференцій у відрахуваннях до бюджету: скасувати обов’язкові платежі до органів пожежної безпеки, відтермінувати збір на розвиток інфраструктури міста. Проте у влади нині інший клопіт: безробітні металурги, машинобудівники, хіміки, яких може побільшати з нового року.
Міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко зазначає: «Як замкнути наявні ресурси й ресурси, які можуть виробляти безпосередньо на Дніпропетровщині, на будівельних майданчиках саме Дніпропетровська? Це б дозволило зайняти велику кількість людей на будівельних майданчиках, у виробництві будівельних матеріалів, у сфері реалізації житла».
Переговори з владою та банкірами тривають, і будівельники не втрачають сподівань на згоду. А втім, найцінніше для них – час і теплу погоду вже втрачено, принаймні до наступного будівельного сезону.
(Дніпропетровськ – Київ – Прага)
