Доступність посилання

ТОП новини

Рік відкриттів для археологів Дніпропетровщини


Дніпропетровськ – Рік, що минає, був роком відкриттів для археологів Дніпропетровщини. Археологічна скарбниця України завдяки їхнім розкопкам поповниться новими унікальними експонатами – від давніх часів до доби козацтва. Чимало з них – поки є загадками для дослідників. Допоки не розпочали ретельні дослідження, деякі знахідки виставили на огляд загалу в Дніпропетровському історичному музеї.

Чотири нововиявлені старовинні поселення на території області й сотні знайдених предметів побуту та зброї різних епох… Нинішній рік, кажуть археологи Дніпропетровщини, був плідний для розкопок. Серед знахідок, якими пишаються, – скарби царського кургану Близнюк, що на околицях Дніпропетровська. Там знайшли не тільки золоті речі, а й фрагменти кістяних пластин із зображеннями античних похоронних містерій. Ці пластини, кажуть дослідники, є деталями струнного музичного інструмента – ліри або кіфари. Чогось подібного в скіфських курганах досі не виявляли.

Безліч безцінних знахідок привезли і з Нікопольського району. У краю, що вважається колискою козацтва, виявляється, є залишки поселень більш давніх епох. Цього року на Нікопольщині знайшли рештки скіфського поселення, що датується IV-III століттями до нашої ери, і більш давнє поселення, якому близько чотирьох тисяч років.

«Ми вийшли на поселення з потужним культурним шаром і, що дуже цікаво для справжніх поціновувачів історії, виявили великий відсоток античного імпорту», – розповіла завідувачка відділом археології Історичного музею імені Яворницького Лариса Чурилова.

Китайгород – велике козацьке поселення?

Цілі скарби, але вже козацької доби, привезли археологи і з села Китайгорода Царичанського району. Розкопки там провадили з 2002 року. Серед знахідок часів козацтва траплялися загадкові речі інших епох, золота прикраса, яку археологи відносять ще до скіфських часів. Але й серед матеріальних свідчень існування запорозького поселення для дослідників було багато сюрпризів. Зокрема, знайшли речі, що підтверджують: на той час містечко було заможним та впливовим.

«Є знахідки, які говорять про те, що тут були будівлі неординарних людей. Це була еліта, козацька старшина. Такі «сюжетні» кахлі із зображенням вершника зустрічаються ще лише в полкових містечках, в гетьманських столицях, наприклад, в Батурині», – зазначає Олександр Старик, учасник археологічної експедиції до Китайгорода.

«Чорні археологи» починають і випереджають «білих»

А втім, роботі археологічних експедицій, кажуть дніпропетровські дослідники, неабияк шкодять так звані «чорні» копачі. Не маючи спеціальних інструментів і знань про облаштування давніх поселень і захоронень, вони не знаходять жаданого золота, а ось пам’ятки – нищать, каже старший науковий співробітник історичного музею Володимир Ходас.

«Потративши багато зусиль на розкопки, «чорні археологи» не доходять до пам’яток, які в них є. Тим паче, що їх іноді могли випередити ще й злодії давні», – констатує фахівець.

Наступного року в різні куточки Дніпропетровщини вирушать нові археологічні експедиції. Науковці плекають надію знайти ще більш неординарні та історично важливі речі.

(Дніпропетровськ – Київ – Прага)

  • Зображення 16x9

    Юлія Рацибарська

    Журналістка-фрілансерка. Працюю кореспонденткою Радіо Свобода в Дніпрі з 2006 року. Народилась на Дніпропетровщині. Закінчила факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету – магістр журналістики. Писала для місцевих та загальноукраїнських газет і журналів, працювала новинкаркою та дикторкою на радіо, кореспонденткою та редакторкою сайту в інформагенції. Пишу, фотографую, надихаюсь історіями людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG