Доступність посилання

ТОП новини
14 Грудень 2018, Київ 12:05

«Євпаторійський вибух»


27 загиблих, серед яких троє дітей. 21 особу врятували. Такими є наслідки вибуху в житловому будинку в Євпаторії. Рятувальники досі продовжують роботу, хоча шанси знайти під уламками тих, кому пощастило вижити, мінімальні. Інцидент в Євпаторії – не перший подібний випадок в Україні. Зокрема, торік схожа трагедія сталася у Дніпропетровську. Тоді під завалами будівлі загинули 23 особи.

Вибухова реакція

Вибух, що стався позавчора в одному зі старих п’ятиповерхових будинків Євпаторії, завалив два під’їзди із трьома десятками квартир, де були прописані 62 особи. Наразі вдалося врятувати 21 людину. Рятувальники продовжують роботу на місці інциденту. Хоча це вже – останні спроби ще знайти тих, хто опинився під завалами. Тим часом першу версію причини вибуху в Євпаторійському будинку - балони з киснем, які зберігали у підвалі - зараз піддають сумніву.

5 постраждалих нині перебувають у лікарні, а 46 мешканців цього будинку відселені до санаторію «Феміда». В результаті вибуху зруйновані 33 квартири 95-квартирного будинку.

Сьогодні мер Євпаторії Андрій Даниленко заявив, що місто передає родинам постраждалих новозбудований будинок на вулиці Перемоги, це теж центр Євпаторії. Зранку міські служби під’єднали вцілілі під’їзди постраждалого будинку до електрики, тепла і води. Але газопостачання поки що не відновлено. Без газу ще 5 розташованих поруч п’ятиповерхівок. До аварійно-рятувальних робіт залучені майже 600 осіб і півсотні одиниць техніки. Рятувальники працювали позмінно по півтори-дві години.

Зараз проводиться розслідування обставин і причин вибуху. Ось що сказав міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра: «Ми зараз можемо сказати, що пожежі не було. На верхні поверхи вибухова хвиля не дійшла, у сусідніх будинках вціліли вікна. Це вказує на те, що вибух був невеликий, несильний. Але конструкція п’ятиповерхівки, яка була побудована в 1965 році, не витримала навіть такого поштовху». Мер Євпаторії Андрій Даниленко повідомив, що найімовірнішою причиною вибуху став різкий стрибок тиску природного газу в мережі. Місцеві інформагенції поширили інформацію, що в підвалі рятувальники МНС знайшли цілими усі балони з киснем. Втім, розслідування триває, Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за статтею 196 (навмисне або необережне знищення майна) Кримінального кодексу України.

Трагедія у Дніпропетровську: рік по тому

Як завжди під час таких трагедій, як у Євпаторії, влада - від президента з прем’єром до місцевих чиновників - обіцяє зробити все можливе для потерпілих, які залишилися без даху над головою. Понад рік тому подібний інцидент трапився у Дніпропетровську. Тоді загинули двадцять три особи, понад 400 були визнані потерпілими. Як їм допомогла на ділі влада, розповіла кореспондентка Радіо «Свобода» в цьому регіоні Юлія Рацибарська. «Вибух в десятиповерховому житловому будинку на вулиці Мандриківській стався у жовтні минулого року. Житлові проблеми потерпілих влада розв’язала в досить короткі терміни: вже за місяць-два звітували про те, що всі родини отримали грошові компенсації (в середньому по 700-800 тисяч гривень) на придбання нового житла. Втім, серед постраждалих лишилися і невдоволені – хтось сумами компенсацій, хтось тим, що міська влада зволікала з виділенням землі для спорудження нового будинку.

Не вповні справдилися й обіцянки влади щодо спорудження храму на місці зруйнованої будівлі: його обіцяли відкрити ще в жовтні, на річницю трагедії, однак потім дату перенесли ближче до Різдва.

До речі, в тому, що вибух у Дніпропетровську спричинив саме побутовий газ, впевненості немає. Принаймні, сторона підприємства «Дніпрогаз», посадовців якого звинувачують у трагедії, наполягає на проведенні додаткової вибухо-технічної експертизи. Адвокати «Дніпрогазу», кажуть, що таку експертизу слід було провести ще рік тому, щойно стався вибух. Вони впевнені, що нова експертиза доведе непричетність їх підприємства до вибуху. Відтак, за понад рік після трагедії винних все ще не назвали».

Випадок чи певна закономірність?


Про те, що могло призвести до трагедії в Євпаторії - нещасний випадок чи збіг критичної маси помилок і бездіяльності з боку влади – говорити зараз зарано, зазначає представник кримського управління МНС Володимир Іванов. Поки не завершилося офіційне розслідування причин вибуху, будь-які звинувачення виявляться передчасними.

Зі свого боку, колишній міністр із питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич стверджує, що не можна проводити паралелі між вибухами в Євпаторії та у Дніпропетровську.

«У Дніпропетровську була зовсім інша причина, там були заарештовані винні, зараз справа розглядається в суді. Ці 2 випадки об’єднувати не можна. Але ми можемо сьогодні зробити один головний висновок: існує безвідповідальність влади, як центральної, так і окремих місцевих керівників, які нічого не бояться, не ставляться з повагою до закону і до елементарних вимог, інструкцій щодо техніки безпеки».

Найвірогіднішою причиною вибуху будинку в Євпаторії є не газ, а кисневі балони, розміщені у підвальних приміщеннях. До такої версії схиляється, з урахуванням наявною на цей час інформації, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін. «Такий висновок можна зробити із характеру вибуху. Схоже, що до цього не причетні працівники газової сфери. Скоріш за все це був дійсно вибух балонів кисню та ацетилену, тобто тих газів, які використовуються для зварювання. Мабуть, була порушена герметичність цих балонів».

Не можна виключати, що кисневі балони для зварювання зберігаються і в інших будинках. Проте, працівників ЖЕКів практично ніхто не контролює. Юрист Тетяна Монтян переконана, що перевіряти їх може кожний пересічний мешканець. Адже він є співвласником свого багатоквартирного будинку і працівники ЖЕКів для нього - це звичайний найманий персонал.

Прем'єр Юлія Тимошенко пообіцяла, що всі мешканці житлового будинку в Євпаторії, які втратили свої домівки внаслідок вибуху, до кінця року отримають нове житло. За цією ж обіцянкою, за кожну зруйновану квартиру люди отримають по 20 тисяч гривень авансу, а за пошкоджену – по 10 тисяч.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG