Дипломати Естонії, Литви і Латвії різко критикують проект Nord Stream («Північний потік»), який передбачає будівництво газопроводу з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря.
Про це йдеться в їхніх коментарях виданню «Дзеркало тижня».
«Заяви компанії Nord Stream про те, що в них немає намірів досліджувати можливості спорудження газової траси на суші, вказують на незацікавленість підприємства в реальній співпраці, – заявив посол Естонії в Україні Яан Хейн. – Економічні інтереси підприємців не можна ставити вище екологічної безпеки Балтійського моря».
За словами Яана Хейна, Nord Stream реально не сприятиме диверсифікації постачальників енергоносіїв, що є стратегічною метою Європейського Союзу.
«Українсько-російська газова криза показує, що енергопостачання і транзит мають бути відкритими і зрозумілими, базуватися на Енергетичній хартії і принципах СОТ, – констатував дипломат. – ЄС повинен докладати більше зусиль для проведення єдиної енергетичної політики щодо третіх країн, а також для пошуків альтернативних джерел і постачальників енергоносіїв. На нашу думку, проект Nord Stream не здатний допомогти в здійсненні цих цілей».
А вже міністр закордонних справ Литви Вігаудас Ушацкас зазначив, що для диверсифікації енергопостачань до Євросоюзу значно вагомішим є проект Nabucco («Набукко»), що передбачає будівництво газопроводу з Туреччини до Австрії територією Болгарії, Румунії і Угорщини.
Через систематичні перебої з постачаннями газу Європа вже мала б переконатися, як важливо диверсифікувати постачальників енергоресурсів, зауважив литовський міністр. «Тому насамперед пріоритет мав бути відданий таким проектам, як Nabucco. Він дав би значно більше користі для енергетичної безпеки Європи», – заявив Вігаудас Ушацкас.
Міністр також розкритикував відсутність альтернативних сухопутних варіантів проекту Nord Stream.
«Нас не влаштовує аналіз альтернативних маршрутів газопроводу, вірніше, його відсутність. На нашу думку, альтернативний сухопутний маршрут дозволив би уникнути екологічних погроз і був би набагато дешевший за підводний», – констатував Вігаудас Ушацкас.
Схожу позицію висловила і керівник прес-центру МЗС Латвії Діана Егліте.
«Латвія дуже серйозно відноситься до проблеми екологічної безпеки і стабільності Балтійського моря. Тому наша країна дотримується тієї точки зору, що екологічна оцінка проекту Nord Stream має повністю відповідати міжнародному законодавству», – заявила вона.
За словами Діани Егліте, українсько-російський газовий конфлікт жодною мірою не вплине на позицію Латвії. «Позиція Латвії залишається незмінною незалежно від газової дестабілізації в Європі, що виникла внаслідок розбіжностей між Росією і Україною», – заявила керівник прес-центру МЗС Латвії.
Про це йдеться в їхніх коментарях виданню «Дзеркало тижня».
«Заяви компанії Nord Stream про те, що в них немає намірів досліджувати можливості спорудження газової траси на суші, вказують на незацікавленість підприємства в реальній співпраці, – заявив посол Естонії в Україні Яан Хейн. – Економічні інтереси підприємців не можна ставити вище екологічної безпеки Балтійського моря».
За словами Яана Хейна, Nord Stream реально не сприятиме диверсифікації постачальників енергоносіїв, що є стратегічною метою Європейського Союзу.
«Українсько-російська газова криза показує, що енергопостачання і транзит мають бути відкритими і зрозумілими, базуватися на Енергетичній хартії і принципах СОТ, – констатував дипломат. – ЄС повинен докладати більше зусиль для проведення єдиної енергетичної політики щодо третіх країн, а також для пошуків альтернативних джерел і постачальників енергоносіїв. На нашу думку, проект Nord Stream не здатний допомогти в здійсненні цих цілей».
А вже міністр закордонних справ Литви Вігаудас Ушацкас зазначив, що для диверсифікації енергопостачань до Євросоюзу значно вагомішим є проект Nabucco («Набукко»), що передбачає будівництво газопроводу з Туреччини до Австрії територією Болгарії, Румунії і Угорщини.
Через систематичні перебої з постачаннями газу Європа вже мала б переконатися, як важливо диверсифікувати постачальників енергоресурсів, зауважив литовський міністр. «Тому насамперед пріоритет мав бути відданий таким проектам, як Nabucco. Він дав би значно більше користі для енергетичної безпеки Європи», – заявив Вігаудас Ушацкас.
Міністр також розкритикував відсутність альтернативних сухопутних варіантів проекту Nord Stream.
«Нас не влаштовує аналіз альтернативних маршрутів газопроводу, вірніше, його відсутність. На нашу думку, альтернативний сухопутний маршрут дозволив би уникнути екологічних погроз і був би набагато дешевший за підводний», – констатував Вігаудас Ушацкас.
Схожу позицію висловила і керівник прес-центру МЗС Латвії Діана Егліте.
«Латвія дуже серйозно відноситься до проблеми екологічної безпеки і стабільності Балтійського моря. Тому наша країна дотримується тієї точки зору, що екологічна оцінка проекту Nord Stream має повністю відповідати міжнародному законодавству», – заявила вона.
За словами Діани Егліте, українсько-російський газовий конфлікт жодною мірою не вплине на позицію Латвії. «Позиція Латвії залишається незмінною незалежно від газової дестабілізації в Європі, що виникла внаслідок розбіжностей між Росією і Україною», – заявила керівник прес-центру МЗС Латвії.
