Ігор Юхновський, Іван Драч, Дмитро Павличко, Валерій Смолій, Олександр Пономарів, Борис Олійник – цих людей та їхніх заслуг перед українською державністю не потрібно представляти. Всі вони зібралися за круглим столом, щоб осмислити історичні події української революції 1917–19 років, зробити висновки, щоб за старою українською традицією не наступати на ті ж граблі.
Очолював зібрання голова всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан, який про мету зустрічі сказав так: «Ми всі причетні до того, що має назву українська держава. І в ці нелегкі дні доречніше ставити наголос не на тому, що було, а що відбувається нині і що нам зробити, щоб не повторилися ті жахливі події, які слідували за проголошенням Акту Злуки. Адже потім були Крути, голодомори, було витравлене все, що може бути живого в Україні. Це був сумний період, але ми змушені говорити про це сьогодні, якщо хочемо запобігти тим сценаріям, які розробляються зараз для України за її межами».
Поступово обмін думок між учасниками перетворився на дуже гарячі диспути. Доктор богословських наук Дмитро Степовик наполягав на тому, що церкву слід об’єднати з державою. На його думку, саме через ідею Володимира Винниченка збудувати «Україну без попів» загинула Українська Народна Республіка.
А на думку письменника і одного з засновників Руху Івана Драча, майбутнє України – в руках молоді, і вона робитиме все зовсім не так, як революціонери у 1917 або 1990 році.
Ідеологічній війні проти України можна протиставити лише єдність
Край полеміці поклав заступник голови Інституту національної пам’яті Владислав Верстюк. За його словами, українці мають об’єднатися, щоби протистояти ідеологічному й економічному тискові.
«Мені минулого року довелося брати участь у жорстоких дискусіях з українськими істориками. Є маса літератури, яка говорить про ліквідацію України як такої, ведеться величезна ідеологічна боротьба, перевидаються книжки, у яких нас хочуть зробити нацією покручів. Це є величезна небезпека. І мені здається, що з іншого боку це поле для консолідації нації», – впевнений Верстюк.
Однак пошук зовнішнього ворога не повинен замінювати щоденної роботи на збереження української соборності, наголосив Павло Мовчан. Адже, як свідчить історія українського визвольного руху, ми самі собі найбільші вороги.
Учасники круглого столу вирішили не обмежуватися розмовами. За словами мовознавця Олександра Пономарева, зараз іде робота на відновлення українських шкіл на Донеччині, створення музеїв, присвячених боротьбі України за незалежність на початку минулого століття, історики намагаються донести народу правду про ту добу.
А 22 січня о другій годині діячі українського національно-демократичного руху беруть участь у вічі, приуроченому до Дня Соборності України, на Софійській площі у Києві. На тому ж місці, де було проголошено Акт об’єднання України 22 січня 1919 року.
(Київ – Прага)
Очолював зібрання голова всеукраїнського товариства «Просвіта» Павло Мовчан, який про мету зустрічі сказав так: «Ми всі причетні до того, що має назву українська держава. І в ці нелегкі дні доречніше ставити наголос не на тому, що було, а що відбувається нині і що нам зробити, щоб не повторилися ті жахливі події, які слідували за проголошенням Акту Злуки. Адже потім були Крути, голодомори, було витравлене все, що може бути живого в Україні. Це був сумний період, але ми змушені говорити про це сьогодні, якщо хочемо запобігти тим сценаріям, які розробляються зараз для України за її межами».
Поступово обмін думок між учасниками перетворився на дуже гарячі диспути. Доктор богословських наук Дмитро Степовик наполягав на тому, що церкву слід об’єднати з державою. На його думку, саме через ідею Володимира Винниченка збудувати «Україну без попів» загинула Українська Народна Республіка.
А на думку письменника і одного з засновників Руху Івана Драча, майбутнє України – в руках молоді, і вона робитиме все зовсім не так, як революціонери у 1917 або 1990 році.
Ідеологічній війні проти України можна протиставити лише єдність
Край полеміці поклав заступник голови Інституту національної пам’яті Владислав Верстюк. За його словами, українці мають об’єднатися, щоби протистояти ідеологічному й економічному тискові.
«Мені минулого року довелося брати участь у жорстоких дискусіях з українськими істориками. Є маса літератури, яка говорить про ліквідацію України як такої, ведеться величезна ідеологічна боротьба, перевидаються книжки, у яких нас хочуть зробити нацією покручів. Це є величезна небезпека. І мені здається, що з іншого боку це поле для консолідації нації», – впевнений Верстюк.
Однак пошук зовнішнього ворога не повинен замінювати щоденної роботи на збереження української соборності, наголосив Павло Мовчан. Адже, як свідчить історія українського визвольного руху, ми самі собі найбільші вороги.
Учасники круглого столу вирішили не обмежуватися розмовами. За словами мовознавця Олександра Пономарева, зараз іде робота на відновлення українських шкіл на Донеччині, створення музеїв, присвячених боротьбі України за незалежність на початку минулого століття, історики намагаються донести народу правду про ту добу.
А 22 січня о другій годині діячі українського національно-демократичного руху беруть участь у вічі, приуроченому до Дня Соборності України, на Софійській площі у Києві. На тому ж місці, де було проголошено Акт об’єднання України 22 січня 1919 року.
(Київ – Прага)
