Згідно зі Статутом Російської православної Церкви, кандидат у Патріархи має «мати вищу богословську освіту, достатній досвід управління єпархією і бути за віком не молодшим 40 років». Сама процедура обрання Патріарха не виписана в деталях, тому її корегує Священний Синод.
Відомо, що в учасників Архієрейського Собору, який передує Помісному і пройшов 25 січня, вилучали мобільні телефони і саме голосування проходило за спеціальними бюлетенями.
Цю практику, можливо, застосують і сьогодні на Помісному Соборі.
Розпочнеться все Божественною літургією та урочистим відкриттям у Храмі Христа Спасителя. А перше голосування відбудеться о 17 годині 30 хвилин за московським часом. Нікого, окрім самих делегатів, туди не пустять.
Обиратимуть серед трьох висунутих Архієрейським Собором кандидатур. Це місцеблюститель Патріаршого престолу Митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило, Митрополит Калузький і Боровський Климент і Митрополит Мінський і Слуцький Філарет.
Митрополит Кирило має багато шансів
Хоч певна інтрига зберігається, бо Помісний собор має право висунути додаткового кандидата, більшість експертів схиляється до того, що Російську православну церкву очолить саме Митрополит Кирило.
Про перемогу Кирила свідчать результати Архієрейського Собору. Адже свої голоси місцеблюстителю віддали майже 40% відсотків архієреїв. За ними стоять єпархії і ще щонайменше два представники – монах і мирянин – делегати Помісного Собору.
«Як правило, вони є однодумцями, а це означає, що Митрополит Кирило набере більше половини голосів ще у першому турі голосування», – вважає Голова прес-служби Української православної церкви Московського патріархату Василь Анісімов.
Кирило при покійному Патріархові Алексію II керував зовнішніми зв’язками РПЦ. Він має найбільший досвід особистого спілкування з тогочасним президентом, а нині прем’єр-міністром РФ Володимиром Путіним та широкі зв’язки з іншими діючими політиками.
Жоден із кандидатів немає особливої прихильності до України
Виконавчий директор Центру релігійної інформації та свободи Людмила Філіпович вважає, що особливих змін у церковній політиці щодо України з приходом нового Патріарха очікувати не треба.
Надто багато нагальних проблем має сама Російська православна церква. Однак, хто б не був обраний новим Патріархом Російської православної церкви, він не зможе зупинити руху до автокефалії української церкви.
До того ж, УПЦ Московського патріархату вирішила не піднімати на Помісному соборі питання підтвердження статуту Української православної церкви як «самоврядної та незалежної».
«Нинішній статус Української православної церкви є оптимальним, і питання про його зміну делегатами від Української православної церкви не порушуватиметься», – наголосив голова УПЦ Митрополит Володимир (Сабодан).
Українські архієреї просили Митрополита Володимира дозволу висунути його кандидатуру на Патріарший престол. Але Володимир відмовився, сказавши, що «хотів би стати перед Богом 121 митрополитом Київським, а не 16 патріархом Московським».
.
Відомо, що в учасників Архієрейського Собору, який передує Помісному і пройшов 25 січня, вилучали мобільні телефони і саме голосування проходило за спеціальними бюлетенями.
Цю практику, можливо, застосують і сьогодні на Помісному Соборі.
Розпочнеться все Божественною літургією та урочистим відкриттям у Храмі Христа Спасителя. А перше голосування відбудеться о 17 годині 30 хвилин за московським часом. Нікого, окрім самих делегатів, туди не пустять.
Обиратимуть серед трьох висунутих Архієрейським Собором кандидатур. Це місцеблюститель Патріаршого престолу Митрополит Смоленський і Калінінградський Кирило, Митрополит Калузький і Боровський Климент і Митрополит Мінський і Слуцький Філарет.
Митрополит Кирило має багато шансів
Хоч певна інтрига зберігається, бо Помісний собор має право висунути додаткового кандидата, більшість експертів схиляється до того, що Російську православну церкву очолить саме Митрополит Кирило.
Про перемогу Кирила свідчать результати Архієрейського Собору. Адже свої голоси місцеблюстителю віддали майже 40% відсотків архієреїв. За ними стоять єпархії і ще щонайменше два представники – монах і мирянин – делегати Помісного Собору.
«Як правило, вони є однодумцями, а це означає, що Митрополит Кирило набере більше половини голосів ще у першому турі голосування», – вважає Голова прес-служби Української православної церкви Московського патріархату Василь Анісімов.
Кирило при покійному Патріархові Алексію II керував зовнішніми зв’язками РПЦ. Він має найбільший досвід особистого спілкування з тогочасним президентом, а нині прем’єр-міністром РФ Володимиром Путіним та широкі зв’язки з іншими діючими політиками.
Жоден із кандидатів немає особливої прихильності до України
Виконавчий директор Центру релігійної інформації та свободи Людмила Філіпович вважає, що особливих змін у церковній політиці щодо України з приходом нового Патріарха очікувати не треба.
Надто багато нагальних проблем має сама Російська православна церква. Однак, хто б не був обраний новим Патріархом Російської православної церкви, він не зможе зупинити руху до автокефалії української церкви.
До того ж, УПЦ Московського патріархату вирішила не піднімати на Помісному соборі питання підтвердження статуту Української православної церкви як «самоврядної та незалежної».
«Нинішній статус Української православної церкви є оптимальним, і питання про його зміну делегатами від Української православної церкви не порушуватиметься», – наголосив голова УПЦ Митрополит Володимир (Сабодан).
Українські архієреї просили Митрополита Володимира дозволу висунути його кандидатуру на Патріарший престол. Але Володимир відмовився, сказавши, що «хотів би стати перед Богом 121 митрополитом Київським, а не 16 патріархом Московським».
.
