Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 13:29

«Музеї: вхід вільний». Як бережуть культурні цінності в Україні?


Не виключено, що музеї, картинні галереї та інші об’єкти культурної спадщини України не буде кому захищати від грабіжників. Державна служба охорони заявила, що майже півроку їй не платять грошей. Чому сталася така затримка із виплатами? Як взагалі бережуть культурні цінності в Україні?

Коштів на охорону не надходить

На території Києво-Печерської Лаври багато музеїв та виставкових залів. Унікальних експонатів у них вдосталь. І правила досить суворі. Наприклад в Державному музеї історичних коштовностей, де зберігається славнозвісна скіфська Пектораль та багато інших дорогих старожитностей, перед тим , як зайти, треба вимкнути телефони, обов’язково здати в гардероб сумки, фотоапарати та відеокамери.

На вході сидять 2 охоронці, які за допомогою відео контролю спостерігають за всіма залами, стоїть рамка-металошукач. Сигналізації є для кожної вітрини, і в музеї запевняють: проблем з охороною немає.

Однак Ольга Василівна Рибко, головний економіст історичного комплексу, говорить, що хоч ситуація і краща ніж в інших заповідниках, та гроші на охорону не надходять вже 2 місяці. «Заповідник Давній Галич охороняти вже перестали. Якщо в Лаврі знімуть охорону, доведеться закриватися! Нам не платять 2 місяці 2009 року. Тож ми написали лист на ім’я міністра культури. Що буде далі, не знаємо».

А от державна історична бібліотека, де багато коштовних стародруків, а серед них навіть Острозька Біблія 1581 року, не охороняється взагалі. Вірніше, охороняється лише її адміністративний корпус. Інші 3 корпуси, де знаходяться книгосховища, зовсім не захищені, розповідає Григорій Вільвовський, заступник директора бібліотеки. «3 корпуси, де знаходяться книгосховища, закриваються на звичайні замки. Це наша біда, Адже потрібна сигналізація, потрібне відео спостереження. Бо в книгосховищах багато важливих, дорогих стародруків. Але коштів в нас на це немає».

Тож, історичні коштовності зі золота, срібла та дорогоцінних каменів охороняються і людьми, і приладами, а паперові скарби України досі залишаються незахищеними...

Загальний борг держави перед Державною службою охорони становить понад півтора мільйона гривень, причому більшу частину цієї суми винна Київська міська держадміністрація. Олег Мороз, керівник служби у зв’язках із громадськістю департаменту Державної служби оборони МВС України зазначив Радіо «Свобода», що борг не погашений досі. «Питання обговорюється з міською адміністрацією, але зрушень нема, проплат немає. Вони йдуть на діалог, бо розуміють: борг, він і є борг. Я думаю, ми будь-яким чином не полишимо Київські музеї без охорони. Але в нас вже своїх внутрішніх обігових коштів не вистачає на те, щоб платити людям, які працюють на цих музеях. Поки був власний запас, то ми терпіли».

Економічна криза вдарила по всіх, музеї не виняток. Констатує Микола Кучерук, голова Державної служби з питань національної і культурної спадщини Мінкультури. Але без захисту музеї не залишать, переконує він. «В минулому році було достатньо коштів на ці послуги. Якщо не буде коштів, то охорона буде здійснюватися за рахунок власних ресурсів».

Списки вкрадених шедеврів з українських та польських музеїв ростуть

Викрадення влітку минулого року в Одесі картини видатного середньовічного художника Мікеланджело Караваджо «Взяття Христа під варту чи поцілунок Іуди» стало черговим прикладом того, як у музеях бережуть зараз унікальні твори мистецтва. Караваджо, Примаченко, Яблонська, Репін. Список художників, полотна яких викрали в Україні, все ширшає. У музеї, де зникла картина Караваджо, запевнили: ґрати і сигналізація тепер уже не підведуть. Про це повідомила начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації Наталія Штербуль. За її словами, нині триває реставрація приміщення музею. Але значна увага буде приділятися саме організації безпеки зберігання шедеврів, які представлені в Одеському музеї західного та східного мистецтва.
У зв’язку з резонансним викраденням картини Караваджо, роботи з реставрації вікон співпали зі встановленням віконних решіток. «Таке рішення було прийнято, щоби уникнути неприємностей у майбутньому. Буде також встановлена сигналізація об’єкту, але все це у межах експлуатаційних витрат», - підкреслила начальник управління охорони об’єктів культурної спадщини Наталія Штербуль. Вирішено посилити заходи безпеки також у інших музеях Одеси та Одеської області.

Тим часом, міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко під час перебування в Одесі наприкінці січня повідомив, що нині розглядаються дві версії. До донецького сліду додався російський.
Пошуки організаторів та учасників резонансного пограбування в Одесі тривають, але дотепер безрезультатно.

Зухвала минулорічна крадіжка полотна Караваджо, на жаль, не привернула увагу можновладців до проблеми охорони музеїв і картинних галерей, констатує мистецтвознавець Ірина Горбачова. Хоча фінансувати пильний нагляд за музеями по силах і заможним приватним особам, проте, ініціатива має належати державі, вважає пані Горбачова. «Фінанси – це вже добра воля людини, яка може знайти їх і виділити. Однак, безумовно, все повинно відбуватися на урядовому рівні. Коли наші меценати побачать, що урядові не байдуже, як зберігаються та охороняються твори мистецтва, то будуть і приватні надходження. Повинен бути тандем: уряд і багаті люди, які хочуть вкласти гроші в збереження мистецьких витворів».

У сусідній Польщі злодії теж неабияк цікавляться мистецтвом. Їхній інтерес вилився у кілька тисяч зниклих скарбів мистецтва. Поліція знайшла тільки чверть із них.

За повідомленнями міжнародної поліції Інтерпол, Польща посідає чільне місце серед країн, на території яких відбуваються викрадення історичних цінностей. Фахівці вважають, що в системі охорони музейних фондів важливу роль відіграє «людський фактор», охоронна техніка ж не підводить.

Для прикладу, 5 років тому вчинено напад на Історичний музей в місті Лодзь. Електронні запобіжні системи спрацювали вчасно, однак охоронці виявили цілковиту непрофесійність та бездіяльність.

В добу кризи директори музеїв скорочують в першу чергу кошти саме на персональну охорону фондів. І нині музейний охоронець отримує близько двох доларів за годину роботи.
Як оголошене прем’єром Дональдом Туском скорочення витрат державних установ на 10% позначиться на роботі музеїв, покаже час. Однак експерти вважають, що сама лише електроніка без людей музейних фондів не захистить.

Тим часом в Україні пограбували черговий музей. Цього разу жертвою кримінальних поціновувачів прекрасного став музей у селі Кмитів Житомирської області. В ніч на перше лютого з нього викрали шістнадцять картин. У тому числі роботи Тетяни Яблонської. Охорони музей не мав.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG