Доступність посилання

ТОП новини
13 листопада 2019, Київ 12:45

Відставка Пинзеника. Скільки кроків до дефолту?


Олег Лукашук та Ксенія Ляпіна у студії Радіо Свобода

Гості Свободи: народні депутати Ксенія Ляпіна (НУНС) та Олег Лукашук (БЮТ)

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Роман Скрипін: Панове, як ви особисто сприймаєте слово «дефолт»? Воно вас не лякає?

Ксенія Ляпіна: Як економіст я сприймаю слово «дефолт» безумовно негативно, але, з іншого боку, я хочу наголосити, що це не є якась глобальна катастрофа.

Нагадую, Росія пережила дефолт у 1998 році. Вийшла з нього і поправила своє становище і фінанси державні, і корпоративні фінанси через певний час.

Просто це мінус, який завадить нам краще вийти з кризи, ніж ми це могли б зробити без дефолту.

- А Вас? Ви ж теж економіст…

Олег Лукашук: Ні, я інженер-будівельник за фахом.

- Ну, Ви в комітеті відповідному парламентському. Прошу.

Олег Лукашук: Я взагалі хотів би порадити і попросити усіх посадовців, в тому числі і депутатів менше говорити про дефолти і не сіяти паніку, тому що це негативно впливає на настрої населення, відтак і на продуктивні сили.

Олег Лукашук: Що ж до дефолту, треба дуже постаратися, щоб його зробити в Україні. Адже зовнішні борги України складають всього 8-10% від ВВП.
Що ж до дефолту, то я вважаю, що треба дуже постаратися, дуже постаратися, щоб його зробити в Україні. Адже зовнішні борги України складають всього 8-10% від ВВП.

Для порівняння, борги в інших країнах - це десь 60% від ВВП, а в такій розвинутій країні, яка є флагманом економічним і технічним, як у Японії, то борги зовнішні сягають понад 110%.

Тому Україна в трошки такий важкий час світової кризи, яка викликана надспоживанням, може спокійно зайняти якусь кількість коштів і перекрити дефіцит бюджету, який раптом виникне.

- Це Ви вже саму систему розповідаєте. Я кажу: Вас особисто лякає слово «дефолт»?

Олег Лукашук: Мене не лякає, тому що його важко зробити. Це треба дуже постаратися, щоб в Україні зробити дефолт.

- Добре. Уточніть, кому треба постаратися?

Олег Лукашук: Тим, хто бажає і вважає, що чим гірше в Україні, тим і краще. У тому числі і Секретаріату Президента, який сіє панічні чутки.

Я думаю, що це не є патріотично і не є кращою дією в даний момент, коли дійсно треба усім згуртуватися і разом боротися поти тієї ситуації…

- Пане Олегу, є одне але. Секретаріат Президента живе в тій самій країні, що і ми. Вони не з Марса про це говорять. Тому якщо буде дефолт, то непереливки будуть і їм, напевне, теж.

Ксенія Ляпіна: Я просто хочу звернути увагу на те, що Секретаріат Президента не може зробити в Україні дефолт ніяким чином, оскільки він, власне кажучи, не може втручатися, не ухвалює ніяких економічних рішень.

А з приводу коментарів про дефолт, то моя думка така. Гуртуватися треба всім, але треба гуртуватися як мінімум навколо правди. Від того, що ми будемо приховувати реальний стан, то це значить, що ми просто не будемо шукати відповідь на ті гострі проблеми, які стоять.

Якщо ми будемо весь час казати, що цих проблем немає, вони самі по собі не зникнуть. Тому я, наприклад, прихильник того, щоб визнавати проблеми і шукати відповіді на ці проблеми.

- Ви самі згадали про Секретаріат. Я хотів би уточнити, пані Ксеніє, а що тоді взагалі може Секретаріат Президента?

Ксенія Ляпіна: Власне, якщо не знаєш відповіді, то відкривай Конституцію і читай.

- Там немає Секретаріату Президента, я перепрошую.

Ксенія Ляпіна: Секретаріат Президента – це орган, який просто забезпечує роботу Президента України.

- Немає в Конституції такого визначення. Немає закону про Секретаріат Президента.

Ксенія Ляпіна: В Конституції написано про те, що Президент може створювати будь-який орган, який забезпечує його роботу. От, власне, він і створює. Тобто, він не має самостійних повноважень.

Є інститут Президента України. І Секретаріат (так він і називається «секретаріат») не має ніяких власних повноважень.

- Ну, до цього він називався «Адміністрація Президента».

Ксенія Ляпіна: Можна назвати «адміністрація», можна й «канцелярія». Неважливо. Важливо те, що це орган, який не має власних повноважень.

Олег Лукашук: На жаль, я трошки хочу додати, що він ніяких повноважень не має, але він має телефонне право і готує Президенту ряд вето на закони Кабміну і так далі, тому подібне.

Якщо він не має ніяких прав, то хай не сіє паніку….

Ксенія Ляпіна: Друзі мої, я ще раз наголошую: сіє він паніку чи ні, але тут питання в тому, що насправді відбувається в Україні, є проблеми чи ні. А там уже інше питання, як їх обговорювати. Комусь подобається їх обговорювати в м’якішій формі, комусь - у гострішій.

Але питання в тому, що визнавати як мінімум треба, що проблеми є, і виклики визнавати, які стоять перед Україною. Тоді можна на них щось відповісти.

Олег Лукашук: Я хотів би, щоб разом Секретаріат Президента з Президентом внесли б конкретний, чіткий чи новий бюджет, чи хоча б один законопроект, який, крім паніки, як Ви кажете, пані Ксенія, допоміг би нам. Хоча б один законопроект. Я дійсно порадив би. Це була б користь нашому народу.

Ксенія Ляпіна: А ми, наприклад, дуже добре хотіли б і хочемо вже десь з жовтня 2008 року, щоб уряд вніс антикризовий пакет і сказав, що наш план - а, б, в... Робимо а, робимо б, робимо в. Я вважаю, що це було б також дуже корисно для держави.

Якраз різниця полягає в тому, що це є прямі функціональні зобов’язання Кабінету Міністрів – внести цей план.

Отже ж, у чому проблемочка!

Я нічого не можу сказати за Секретаріат, бо я не є його працівником і взагалі маю таке відношення як і всі інші наші колеги-депутати. Але за себе можу сказати.

Як народний депутат я вношу законопроекти, одначе чи то один народний депутат, чи то їх група не можуть охопити комплексно проблеми економіки. Як мінімум, у нас для цього немає достатньої інформації. Тому, власне, ми й очікуємо від уряду якоїсь дії.

- Сьогодні парламент затвердив відставку Пинзеника і далі треба визначатися.

Але давайте згадаємо, що, власне, Віктор Пинзеник говорив про те, що бюджет не є досконалий. Він відмовився підписувати цей бюджет, фактично давши знак перший про те, що є економічна криза і з нею треба боротися в якийсь інший спосіб.

Потім була поширена через Інтернет службова записка пана Пинзеника. Щоправда, так і не можна дізнатися досі від нього, чи він писав цей документ, чи не писав. Але кажуть, що він цей документ писав і був навмисне поширений через ЗМІ, простіше говорячи, «злитий».

Так ось, ця відставка означає фактичний дефолт або наближення дефолту? Що Ви можете сказати з цього приводу? І чи зможе виправити ситуацію наступник пана Пинзеника?


Олег Лукашук: Я не хотів би записки, які є конференційними, обговорювати тут. Фракція визначилася щодо цієї ситуації.

Віктор Михайлович є надзвичайно освічений і грамотний економіст. Але я особисто як людина, як громадянин, наскільки мені дозволяє моя освіта, 100% на стороні Юлії Володимирівни. Тому що ніхто не може передбачити масштабів падіння, ніхто не може передбачити, наскільки буде наповнена дохідна частина бюджету. І Пинзеник також.

А панічні дії, такі невизначені, то давайте всі кинемо і підемо. Це наша Батьківщина. Виграє той, хто бореться до кінця…

Ксенія Ляпіна: …Я не вважаю, що Пинзеник зробив сильний крок. Але я не знаю альтернативи на сьогодні.
Ксенія Ляпіна:
…Я не вважаю, що Пинзеник зробив сильний крок. Та ні, звісно, що ні. Але я не знаю альтернативи на сьогодні.

Вважаю, що справитися з двома протилежними завданнями, тобто задовольнити амбіції Юлії Володимирівни президентські, а з іншого боку, зробити реальний бюджет, можливо, навіть вийти на секвестр бюджету, а це серйозно, тому що це значить урізати бюджетні фінансування, то це неможливо поєднати просто...

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
XS
SM
MD
LG