Виявляється, у Євросоюзі існують сотні різноманітних інтернетних ініціатив, щоб залучити простих громадян до активнішої участі в ухваленні політичних рішень. Ось уже упродовж тривалого часу кожен, хто бажає, може стежити у прямому ефірі за дебатами у Європарламенті, інформаційними сесіями Єврокомісії чи послухати виступи учасників європейських самітів.
Так само будь-який європеєць має право і можливість висловити свою позицію на різноманітних інтернет-форумах, чатах чи блогах. Причому, як персональних, що належать єврочиновникам, так і форумах сайтів європейських інституцій.
Раніше людина особисто долучалася до життя тих чи інших євроустанов тільки раз на 4-5 років, тобто під час виборів. Нині інформаційно-комунікаційні технології фактично 24 години на добу тримають відчиненими двері для участі кожного у політичному житті Європи.
Криза підбадьорює інтернет-участь європейців
Джеремі Міллард, професор данського Інституту технологій, давно вивчає проблеми інтернет-участі пересічних громадян у роботі євроустанов. Він стверджує, що зацікавленість людей з кожним роком зростає, а за останні 6 місяців помічений різкий стрибок у мережевих долученнях європейців до того, що відбувається, скажімо, у Брюсселі, де зосереджена більшість європейських інституцій.
«Останні дослідження агенції «Євробарометр» свідчать, що багатьох людей цікавить, як працюють євроустанови, – каже професор Міллард. – А нині спостерігається ще й суттєве зростання зацікавленості загальноєвропейськими рішеннями. Громадяни усвідомлюють: деякі постанови, котрі їх безпосередньо стосуються, більше не обмежені кордонами. Я маю на увазі речі, пов’язані з тероризмом, злочинністю чи кліматичними змінами. Можливо, економічні негаразди останніх 6 місяців теж вплинули на їх активність. Тож, гадаю, ця сфера має величезні можливості. Люди все більше цікавляться наднаціональними європейськими проблемами».
Актуальність інтернет-участі громадян ще й у тому, що Європейський Союз готується до виборів, які мають відбутися на початку червня цього року. За даними статистики, скажімо, кожен громадянин Німеччини проводить у мережі інтернету щоденно по 58 хвилин. Молодь - ще більше: до 120 хвилин. Тому використання інтернету для підбадьорення громадянської активності – справа дуже важлива, заявляли учасники конференції.
«Спростити законодавчі тексти»
Ні для кого не стане новиною, що відвідувати сайти, скажімо, національних парламентів чи урядів – часто нецікаво, через те що вся інформація на них нудна й складна для розуміння. Слід спростити тексти законів для того, щоб люди, навіть без особливих спеціальних знань, могли розуміти, про що йде мова, пропонували експерти з інформаційних технологій.
Заступник генерального директора інформаційно-комунікаційного директорату Єврокомісії Атті Пелтомакі зазначає, що активнішій участі європейців щодо ухвалення політичних рішень заважають ще й інші чинники.
«Перша перешкода у недостатній увазі та браку інформації про те, що саме було вирішено (в євроустановах). Більшість громадян дізнається про вже ухвалені постанови із преси. Друга перешкода для участі (в ухвалені рішень) – це високі вимоги до рівня ваших знань, щоб висунуті аргументи взяли до уваги. При тому, що громадяни мають доступ до фактів та цифр для формування власної думки, вони все ж не можуть брати безпосередньої участі. Адже їм треба знати, до кого звертатися і бути впевненими, що висловлені думки справді почують», – каже Атті Пелтомакі.
(Брюссель – Прага – Київ)
Так само будь-який європеєць має право і можливість висловити свою позицію на різноманітних інтернет-форумах, чатах чи блогах. Причому, як персональних, що належать єврочиновникам, так і форумах сайтів європейських інституцій.
Раніше людина особисто долучалася до життя тих чи інших євроустанов тільки раз на 4-5 років, тобто під час виборів. Нині інформаційно-комунікаційні технології фактично 24 години на добу тримають відчиненими двері для участі кожного у політичному житті Європи.
Криза підбадьорює інтернет-участь європейців
Джеремі Міллард, професор данського Інституту технологій, давно вивчає проблеми інтернет-участі пересічних громадян у роботі євроустанов. Він стверджує, що зацікавленість людей з кожним роком зростає, а за останні 6 місяців помічений різкий стрибок у мережевих долученнях європейців до того, що відбувається, скажімо, у Брюсселі, де зосереджена більшість європейських інституцій.
«Останні дослідження агенції «Євробарометр» свідчать, що багатьох людей цікавить, як працюють євроустанови, – каже професор Міллард. – А нині спостерігається ще й суттєве зростання зацікавленості загальноєвропейськими рішеннями. Громадяни усвідомлюють: деякі постанови, котрі їх безпосередньо стосуються, більше не обмежені кордонами. Я маю на увазі речі, пов’язані з тероризмом, злочинністю чи кліматичними змінами. Можливо, економічні негаразди останніх 6 місяців теж вплинули на їх активність. Тож, гадаю, ця сфера має величезні можливості. Люди все більше цікавляться наднаціональними європейськими проблемами».
Актуальність інтернет-участі громадян ще й у тому, що Європейський Союз готується до виборів, які мають відбутися на початку червня цього року. За даними статистики, скажімо, кожен громадянин Німеччини проводить у мережі інтернету щоденно по 58 хвилин. Молодь - ще більше: до 120 хвилин. Тому використання інтернету для підбадьорення громадянської активності – справа дуже важлива, заявляли учасники конференції.
«Спростити законодавчі тексти»
Ні для кого не стане новиною, що відвідувати сайти, скажімо, національних парламентів чи урядів – часто нецікаво, через те що вся інформація на них нудна й складна для розуміння. Слід спростити тексти законів для того, щоб люди, навіть без особливих спеціальних знань, могли розуміти, про що йде мова, пропонували експерти з інформаційних технологій.
Заступник генерального директора інформаційно-комунікаційного директорату Єврокомісії Атті Пелтомакі зазначає, що активнішій участі європейців щодо ухвалення політичних рішень заважають ще й інші чинники.
«Перша перешкода у недостатній увазі та браку інформації про те, що саме було вирішено (в євроустановах). Більшість громадян дізнається про вже ухвалені постанови із преси. Друга перешкода для участі (в ухвалені рішень) – це високі вимоги до рівня ваших знань, щоб висунуті аргументи взяли до уваги. При тому, що громадяни мають доступ до фактів та цифр для формування власної думки, вони все ж не можуть брати безпосередньої участі. Адже їм треба знати, до кого звертатися і бути впевненими, що висловлені думки справді почують», – каже Атті Пелтомакі.
(Брюссель – Прага – Київ)
