Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 19:14

Лоуренс Чалмер: «Я б просив розглядати НАТО, як інструмент з будівельного набору»


Лоуренс Чалмер

Київ – Від часу підписання Північноатлантичного договору минуло 60 років. За цей час НАТО розширювалося п’ять разів. Наступна хвиля розширення очікується на початку квітня цього року. До «клубу 26-ти» додадуться Хорватія та Албанія. Ці країни офіційно зобов’яжуться виконувати умови договору, який вміщається на трьох сторінках формату А4. За роки існування Альянсу цей базовий договір не змінювали – і це вражає, каже директор освітнього центру НАТО, професор Лоуренс Чалмер. В той самий час така універсальність договору залишає поле для його різноманітних інтерпретацій.

Лоуренс Чалмер під час свого недовгого візиту в Україну виступив перед студентами кількох українських вузів із лекцією «НАТО: суть, нюанси та 21 століття». Професор міжнародних відносин у Національному університеті оборони в Вашингтоні брав участь в освітніх делегаціях НАТО в Болгарії, Чехії, Польщі, Румунії та Україні. Даючи інтерв’ю Радіо Свобода, професор Чалмер наголосив, що у ньому він висловлює свою приватну позицію.

– Що повинен знати про НАТО пересічний українець?

– Я думаю, що ваші співгромадяни дуже зацікавлені і дуже задіяні в обговореннях того, як, коли, чи і за яких обставин Україна могла б розглянути можливість її членства в НАТО. А відповідаючи на питання, що б я хотів, щоб вони знали… Я б попросив їх ставити складні питання, такі як: «Що відповідає українським інтересам» і «Як ми досягнемо цих цілей». І в цьому напрямку я б просив розглядати НАТО, як інструмент з будівельного набору. Ви маєте багато доступних інструментів, але що саме і коли ви будете використовувати в розбудові майбутнього України – це залежить від вас, звичайно.

– Що має бути першим: вступ до НАТО чи ЄС?


– Порядок неважливий, важливий сам рух України до її цілей. І чи ви будете одночасно готуватися до вступу в ці організації, чи в одну перед іншою – це цілком державний вибір. Остаточна мета – це те, де ви, громадяни та ваш уряд, хочете бачити Україну. Терміни, методи і плани – не настільки важливі, як сам рух.

– Чому ЄС не має спільної політики безпеки?

– Це цікаве питання, поставлене американцю. Ми спостерігали за розвитком того, що в фіналі мало стати Конституцією Європейського Союзу. Але вона так і не відбулася. І це значило, що не було достатньо політичної волі країн-членів. Що стосується безпеки націй та громадян, то вона вимагає абсолютної переконаності країн в тому, що те, на що вони витрачають свої дорогоцінні ресурси, має забезпечити найкращу безпеку для них та їхніх сусідів. І я спостерігаю, що існують розбіжності між країнами Європейського Союзу в тому, скільки і на що будуть витрачені ресурси, щоб забезпечити потрібний рівень безпеки.

– Минає 10 років входження Польщі, Угорщини та Чехії в НАТО, як змінився Альянс від цього розширення?

– Нічого легкого у членстві в НАТО немає, бо НАТО просить робити внески в спільну безпеку, тобто це не безкоштовно. Отже, держави мають забезпечити ресурси – що досить важко зробити під час кризи. А як НАТО змінилося? Я порівняю це з приготуванням української страви. Я думаю, що страва покращилася з присутністю цих нових інгредієнтів, бо таким чином ми можемо більше навчитися від союзників. І я вірю, що це може тільки покращити нашу спільну безпеку.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Туз

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2008 року. Вже рік готую  відеоматеріали для веб-сайту, тому часто доводиться переконувати людей, що Радіо Свобода - це більше, ніж радіо. Коли ж працюю в «класичному» радійному режимі, то особливо цікавлять теми євроінтеграції. Закінчила Лінгвістичний університет та Могилянську школу журналістики.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG