Браконьєри на рибу не зважають.За словами Юрія, в регіоні діють корупційні схеми з незаконного вилову риби. «Я думаю, що схеми ці процвітають, і не тільки в нас. Пригадую, головою регіональної рибінспекції був Анатолій Чеботаєв, його навіть з посади звільнили за те, що він організовував усіх браконьєрів. Але й зараз на ринку продають річкову рибу з ікрою. Причому, коли проходять перевірки, на прилавках лишаються одні бички. Значить, риба – браконьєрська? Ловить рибу під час нересту і артіль на Азовському морі. Зараз, коли їдеш по Сімферопольській трасі, вона постійно рибу пропонує», – повідомляє місцевий житель.
Цьогорічний нерест може стати останнім?
Незаконні «рибні вертикалі» з розподілу прибутків від браконьєрства вибудовуються в усіх регіонах, говорить колишній голова Державного комітету рибного господарства, а нині голова Української асоціації «Аквакультура» Володимир Волков.
«Проведення нормальної нерестової кампанії може не відбутися, в першу чергу через постійні кадрові зміни у Комітеті рибного господарства для досягнення певних непублічних цілей. Я маю на увазі корупцію, отримання данини та хабарів. Два перші заступники голови Комітету вже мають по два епізоди за отримання хабаря», – розповідає Володимир Волков.
Наука вимагає 4 тисячі тонн жертв?
Хабарництво у рибному господарстві та потурання браконьєрам були завжди, в тому числі і за головування Володимира Волкова, свідчить голова Асоціації риболовів України Олександр Чистяков.
«Грабувалися наші водойми і раніше. Але цей рік діється щось неймовірне. У нерестовий період вигрібається риба з ікрою просто з нерестилищ, і все це – з відома рибінспекції. Інакше це не пояснити. Причому закон порушують великі рибовидобувні підприємства. Під час проведення громадської перевірки у Сулинському водному заказнику на Полтавщині діяло 19 сейнерів, на кожному офіційно було по 35 сіток», – обурюється він.
Олександр Чистяков розповів і про завищені квоти на вилов риби, які призводять до зникнення цілих видів, і про так звані «наукові вилови», які набагато перевищують реальні потреби науки. Минулого року, наприклад, із «науковою метою» було передбачено вилов аж 46 тонн риби. Але оскільки вилов здійснювали не науковці, а найняті для цього організації, вони упіймали під час нересту… 4 тисячі тонн риби, говорить громадський активіст.
Вдаримо по хабарях реформами!
Наявність браконьєрства визнає і заступник начальника Державного комітету рибного господарства Василь Чернік. Однак він сподівається, що боротися з ним буде легше після реформування відомства. А звинувачення у співпраці з браконьєрами посадовець пояснює бажанням попереднього керівника комітету повернутися до влади.
«Там, де були обласні управління рибного господарства, створені територіальні, а над ними – басейнові управління. Це дає змогу зменшити якусь корупційну діяльність, засилля сватів, братів, місцевих зв’язків. Риба у нас не хвилюється, законослухняні люди –теж. Хвилюються браконьєри, бо в них є для цього підстави», – каже представник Держрибгоспу.
Втім, в Асоціації риболовів вважають, що подолати браконьєрство може не перегрупування структури рибінспекцій, а тотальний громадський контроль на водоймах України. Кажуть, його вже почали створювати.
(Прага – Київ)
