– Петра Шустрова: Мені здавалось, що про такі речі не можна висловлюватись публічно. Це не прийнято в центрально-європейських країнах. Також мене дуже вразило, як про ці пісні дебатують користувачі інтернету. Я переглянула полеміку і ніде не прочитала, щоб хтось звернув його (Газманова – РС) увагу на те, що в найпрославленішій пісні він просто говорить неправду. Він говорить, що це моя країна, але ж ні кавказькі країни, ні Прибалтика такими не є. Адже це нечувано, щоб російський співак за підтримки тисяч своїх шанувальників вигукував: «Україна, Крим – це моя земля».
Радіо Свобода: Що це, на Вашу думку, ігнорування реальності, імперський реваншизм чи просто ностальгія за молодістю?
– Гадаю, що це дуже небезпечний націоналізм. Адже ще Сталін, втілюючи концепцію Радянського Союзу, хотів вивести новий природний вид – радянську людину. По суті, йшлося про розширення Росії. Я в жодному випадку не маю нічого проти російських громадян, культури, характеру, навіть подумати про це не можу, я не ксенофобна людина. Але ж у цих піснях немає ніякого інтернаціоналізму!
– Пані Шустрова, Чехія і Словаччина також колись були однією країною. Чи є якісь подібні пісні? Чи хоча б настрої в чеському суспільстві?
– Мені це видається смішним, хоча хтось, може, про це і скаже, наприклад: «Мої Татри». Але у нас ідеться зовсім про інше. Адже чехи, як відомо, зовсім не войовничі. То ж це можуть бути спогади людини, яка в Татри в дитинстві їздила. Люди моєї генерації прожили життя в одній країні. Але сьогодні ми усвідомлюємо, що є вже дві країни.
– Чому радянська ностальгія така популярна в Росії ?
– Росія шукає своє місце у світі. Гадаю, що ідея сили, на жаль, нинішній російській політиці підходить. І Газманов якраз це підтверджує. Газманов – представник режиму, режим його підтримує, а він підтримує владу.
(Київ – Прага)
Радіо Свобода: Що це, на Вашу думку, ігнорування реальності, імперський реваншизм чи просто ностальгія за молодістю?
– Гадаю, що це дуже небезпечний націоналізм. Адже ще Сталін, втілюючи концепцію Радянського Союзу, хотів вивести новий природний вид – радянську людину. По суті, йшлося про розширення Росії. Я в жодному випадку не маю нічого проти російських громадян, культури, характеру, навіть подумати про це не можу, я не ксенофобна людина. Але ж у цих піснях немає ніякого інтернаціоналізму!
– Пані Шустрова, Чехія і Словаччина також колись були однією країною. Чи є якісь подібні пісні? Чи хоча б настрої в чеському суспільстві?
– Мені це видається смішним, хоча хтось, може, про це і скаже, наприклад: «Мої Татри». Але у нас ідеться зовсім про інше. Адже чехи, як відомо, зовсім не войовничі. То ж це можуть бути спогади людини, яка в Татри в дитинстві їздила. Люди моєї генерації прожили життя в одній країні. Але сьогодні ми усвідомлюємо, що є вже дві країни.
– Чому радянська ностальгія така популярна в Росії ?
– Росія шукає своє місце у світі. Гадаю, що ідея сили, на жаль, нинішній російській політиці підходить. І Газманов якраз це підтверджує. Газманов – представник режиму, режим його підтримує, а він підтримує владу.
(Київ – Прага)
