Доступність посилання

ТОП новини

Українці мусять затягувати паски (європейська преса)


Прага – Від надання Україні чіткої перспективи вступу до ЄС і до проблем подолання економічної кризи в українській економіці – такий спектр публікацій європейських газет на українські теми. Також продовжується судова суперечка в США щодо транспортування підозрюваного у злочинах нацизму Івана Дем’янюка.

Європейське видання «Москоу Таймз» публікує статтю депутата Європарламенту, колишнього чемпіона світу в авторалі, фіна Арі Ватанена, який критикує ЄС за промахи в українській політиці і вважає, що Україна має бути суверенною державою з чіткою європейською перспективою, а не розмінною монетою чи подібним «фактором у стосунках між великими державами». Ватанен критикує Барака Обаму і Анґелу Меркель, які, за його словами, інколи приносять у жертву стосункам із Росією суверенні інтереси України. Ватанен вважає, що частина відповідальності за втрату шансів Помаранчевої революції в Києві лежить на плечах ЄС, який не зміг уже тоді дати Україні «чітку перспективу членства», що «заохочувало б демократичну державу йти на болючі жертви, яких вимагало досягнення цього членства», вважає депутат Європарламенту від Франції, де він зараз живе. Арі Ватанен закликає українську політичну еліту подолати внутрішні незгоди, політичні суперечки, економічну кризу, консолідуючись саме на європейській меті. Фінський політик вважає, що «політичний клас України має розвивати культуру стриманості, витримки на базі національних інтересів» і знайти вибір – між чітким курсом на європейську інтеграцію і короткотерміновими вигодами проміжної позиції між ЄС та Росією. Арі Ватанен переконаний, що газова декларація України з ЄС є важливим кроком для майбутньої тісної співпраці Києва з Європою і закликає українських політиків йти по шляху реалізації цих практичних кроків на європейську інтеграцію.

Московська «Нєзавісімая Ґазєта» інформує про умови, на яких Україна має отримати у травні другий транш кредиту від Міжнародного валютного фонду. Це видання вказує на те, що «ознаки стабілізації можуть зникнути, як тільки Київ розпочне виконувати нові зобов’язання, взяті перед МВФ». Йдеться про відміну градації цін на газ для різних категорій споживачів, що, як пише газета, «вдарить по кишені пересічних громадян». Також «Нєзавісімая Ґазєта» відзначає, що МВФ вимагає «відмінити до жовтня всі обмеження на дострокове зняття депозитних банківських вкладів». Однак російське видання не уточнює, чи отримають у результаті цього громадяни всі свої гроші з депозитів. У статті наведені слова Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка обіцяє, що частина кредиту МВФ піде на «розрахунки по колишнім фінансовим запозиченням України». «Нєзавісімая Ґазєта» наводить думки представників опозиції, які вважають, що «Юлія Тимошенко підіграє Фонду у власних передвиборних цілях» і попереджають, що зобов’язання України перед МВФ переслідують лише захист боргів західних банків, а не втрачених заощаджень пересічних громадян.

Ще одне російське видання – «Ведомости» – вважає, що нові пропозиції до Енергетичної хартії ЄС, які російський президент Дмитро Медведєв передав Фінляндії, а Росія розтиражувала їх для всіх західних партнерів, направлені, насамперед, проти України, яка є найбільшою транзитною державою між Росією та ЄС. Це московське видання цитує російських чільників та експертів, які сумніваються, що ці пропозиції Росії будуть прийняті на Заході. Інша московська газета – «Комерсант» – вважає, що «для Росії ініціювати перегляд хартії – це можливість загальмувати процес реалізації реформ в енергетиці ЄС, які вже у розпалі». Це ж видання цитує одного із авторів цих російських пропозицій, який каже, що одним із завдань нових ініціатив Москви тут було – нейтралізувати транзитерів газу. «Транзитні країни виконують функцію обслуговування і не слід робити з транзиту самостійного гравця», – каже цей неназваний автор російських пропозиції до Енергетичної хартії в розмові з «Комерсантом».

Австрійське видання «Ді Прессе» інформує, що міністерство юстиції США намагається як найоперативніше здійснити депортацію підозрюваного в нацистських злочинах Івана (Джона) Дем’янюка до Німеччини, де на нього чекає нове звинувачення німецької прокуратури у сприянні знищенню в газових камерах нацистського табору Собібур близько 30 тисяч євреїв. Міністерство юстиції США виступило проти рішення апеляційного суду Цінціннаті відкласти депортацію Дем’янюка до 23 квітня з метою отримати медичний висновок про те, чи можливо транспортувати підозрюваного до Мюнхена. А вже інша австрійська газета – «Дер Штандард» – друкує інформацію про те, що німецький Червоний Хрест підтвердив на основі архівів у Бад Арльозені, що Дем’янюк був документально визначений відразу після війни, як переміщена особа, яка звільнена з нацистського концтабору. Однак, як продовжує «Дер Штандард», прокуратура у Мюнхені має нові дані про те, що народжений в Україні Іван Дем’янюк був наглядачем у концтаборі Собібур на території Польщі і сприяв знищенню у газових камерах близько 30 тисяч євреїв.

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG