Йдеться про виступ президента США Барака Обами з нагоди дня пам’яті жертв масових вбивств вірмен в Османській імперії в роки Першої світової війни.
Президент Туреччини Абдуллах Ґюль висловив жаль, що Барак Обама не згадав про турків та інших мусульман, котрі загинули під час тих подій, котрі Туреччина називає «етнічним конфліктом».
Обама, виступаючи у п’ятницю, назвав етнічні чистки 1915 року «однією з найбільших жорстокостей 20-го століття». Водночас президент США уник використання слова «геноцид».
Туреччина рішуче протестує проти трактування тих подій як геноциду, на чому наполягають вірмени.
24 квітня 1915 року в тодішній столиці імперії Константинополі, нинішньому Стамбулі, затримали й депортували з міста першу групу провідних вірменських діячів, близько 250 осіб; частина з них потім загинула. По тому в інших регіонах теж почалися масові депортації вірмен, які супроводжувалися масовими акціями насильства проти них. Кількість загиблих, за різними оцінками, сягає від кількохсот тисяч до півтора мільйона з маже двох мільйонів вірмен, які жили в Оттоманській імперії.
Туреччина стверджує, що вірмен тоді загинуло до 600 тисяч, і не через свідоме винищення, а внаслідок подій Першої світової війни. Вірмени, кажуть у Туреччині, гинули в боях, бо підняли повстання проти турецької влади й стали на бік армії Російської імперії, яка вторглася до імперії Оттоманської. Крім того, визнає Анкара, вірмени гинули й від тяжких умов примусових масових депортацій. Їх як симпатиків супротивника виселяли з регіонів, які межували з тодішньою Росією, і гнали пішки до сирійських пустель.
Президент Туреччини Абдуллах Ґюль висловив жаль, що Барак Обама не згадав про турків та інших мусульман, котрі загинули під час тих подій, котрі Туреччина називає «етнічним конфліктом».
Обама, виступаючи у п’ятницю, назвав етнічні чистки 1915 року «однією з найбільших жорстокостей 20-го століття». Водночас президент США уник використання слова «геноцид».
Туреччина рішуче протестує проти трактування тих подій як геноциду, на чому наполягають вірмени.
24 квітня 1915 року в тодішній столиці імперії Константинополі, нинішньому Стамбулі, затримали й депортували з міста першу групу провідних вірменських діячів, близько 250 осіб; частина з них потім загинула. По тому в інших регіонах теж почалися масові депортації вірмен, які супроводжувалися масовими акціями насильства проти них. Кількість загиблих, за різними оцінками, сягає від кількохсот тисяч до півтора мільйона з маже двох мільйонів вірмен, які жили в Оттоманській імперії.
Туреччина стверджує, що вірмен тоді загинуло до 600 тисяч, і не через свідоме винищення, а внаслідок подій Першої світової війни. Вірмени, кажуть у Туреччині, гинули в боях, бо підняли повстання проти турецької влади й стали на бік армії Російської імперії, яка вторглася до імперії Оттоманської. Крім того, визнає Анкара, вірмени гинули й від тяжких умов примусових масових депортацій. Їх як симпатиків супротивника виселяли з регіонів, які межували з тодішньою Росією, і гнали пішки до сирійських пустель.
