Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 18:06
Київ – Звинувачення Президентом Білорусі Олександром Лукашенком керівників України у «вошивості» у день вшанування Чорнобильської трагедії отримало тверду відповідь офіційного Києва. Міністерство закордонних справ ще цього ж дня назвало неприйнятними подібні висловлювання на адресу стратегічного партнера. Тим часом у четвер політологи аналізували, чи витримають українсько-білоруські стосунки перевірку «на вошивість» у контексті образливих заяв Олександра Лукашенка на адресу лідерів України та Євросоюзу.

У комплексі українсько-білоруських проблем, таких, як регіональна безпека, делімітація державного кордону, політичний діалог, економічна співпраця, позитивну динаміку та перспективу має хіба що економічна сфера. Білорусь імпортує в Україну продукцію легкої і харчової промисловості та машинобудування, а Україна продає білорусам сировину.

Тож за будь-яких непорозумінь між лідерами двох сусідніх держав офіційному Мінськові потрібна Україна як стратегічний економічний партнер, наголошує колишній Посол України у Білорусі Ігор Ліховий.

«Це 5 мільярдів гривень товарообігу, динамічне зростання в економічних відносинах, – каже він. – У зв’язку зі специфічною політикою, яку впродовж багатьох років сповідує Білорусь, точніше її керівництво, держава опинилась у скрутній ситуації з огляду на міжнародні стосунки. Україна почала допомагати вирушити Білорусі в європростір, наблизити до європейських стандартів не тільки мислення молодих білорусів, а й білоруську владу».

Вочевидь, відтепер ці ініціативи Києва не знайдуть розуміння ні у білоруської влади, ні у керівництва Євросоюзу, яке поки що поставило хрест на білоруському векторі своєї східної політики сусідства, зазначив Ліховий.

Україна – Білорусь: співпраця чи її імітація?

Взагалі, Україна – не перша і не остання держава, чий мінський напрям зовнішньої політики не виправдовує себе, вважає директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик. Він звертає увагу на проблеми, які існують у рамках політичної співпраці між Києвом та Мінськом та між Мінськом й іншим світом.

«Відсутній діалог між Президентами. І очевидно, що у найближчий період зустріч між Лукашенком та Януковичем не відбудеться, особливо після цих заяв. Нагадаю, що для Білорусі участь у міжнародних заходах, де беруть участь не лише Президенти України та Росії, є одним з пріоритетів (білоруської) зовнішньої політики. Білорусь перебуває у міжнародній ізоляції. Україна ж зайняла складну позицію щодо участі Лукашенка у заходах на відзначення Чорнобильських роковин, що і спричинило різку заяву Лукашенка», – зауважив Віталій Кулик.

Співпраця між Україною та Білоруссю в енергетичній галузі та у сфері регіональної безпеки випробування на міцність також не пройшла, наголошує фахівець Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Крім цього, на його думку, існує складний вузол проблем у трикутнику «Україна – Росія – Білорусь», які за відсутності політичних змін у Мінську розв’язати неможливо.

«Вступ Білорусі до Митного союзу аж ніяк не поліпшив її економічного становища, швидше навпаки. Це урок для декого з українських політиків, які у бік Митного союзу поглядають з надією «на взаємність». Не може бути взаємності у ситуації нерівноправності усіх учасників», – зазначає Володимир Горбач.

За його словами, є ще одна серйозна проблема: Білорусь потребує оновлення в усіх сферах політичного та соціально-економічного життя, що за президентства Лукашенка неможливо.

А отже, навряд чи можна очікувати на серйозні зміни в українсько-білоруських взаєминах, зауважили усі троє згаданих експертів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG