Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 07:29

У Росії сумніваються в необхідності суверенної України – аналітик


Пікет перед будівлею росольства Росії у Києві, 18 квітня 2011 року

Варшава – Польсько-українські стосунки, що завмерли минулого року, набирають нових обертів. Польські оглядачі кажуть, що це пов’язано з намаганнями Варшави переконати Київ укласти угоду про асоціацію України з ЄС, а не договір про Митний союз із Росією Білоруссю і Казахстаном. Радіо Свобода звернулося за коментарем до Лукаша Адамського, аналітика Польського інституту міжнародних справ, координатора з питань білатеральних відносин.

– Чому останнім часом так помітно пожвавилися польсько-українські стосунки?

– Через два з половиною місяці Польща головуватиме в Раді ЄС, тож її роль у Євросоюзі протягом наступних шести місяців значно посилиться. Від Польщі залежатиме, яким чином обговорюватимуться різні питання на найвищих рівнях Європейського Союзу. А треба сказати, що саме тепер Україна завершує дуже важливі переговори щодо укладення договору про асоціацію з ЄС, а також про створення поглибленої зони вільної торгівлі. Євросоюз, як і частина української політичної еліти зацікавлені в тому, щоб ці переговори завершилися успіхом. Водночас в ЄС уважно спостерігають за перебігом переговорного процесу між Києвом та Москвою, яка переконує українців приєднатися до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Оскільки Польща зацікавлена в тому, щоб Україна уклала договір про асоціацію з ЄС, то це питання активно обговорюється на рівні керівництва обох держав. Польські високопосадовці намагаються переконати Віктора Януковича та його команду в перевагах євроінтеграції.

– А які аргументи Варшави на користь укладення Києвом договору про асоціацію з Євросоюзом?

– Передусім Польща старається розвивати програму «Східне партерство», що спрямована на модернізацію держав, охоплених цією ініціативою, зокрема й України. Із 2013 року буде новий бюджет ЄС, тож Польща намагатиметься, щоб кошти, призначені на допомогу Україні, були більшими. Серед аргументів на користь асоціації з ЄС та зони вільної торгівлі – широкий доступ українських товарів на європейські ринки, зокрема продуктів сільського господарства. Йдеться також про лібералізацію, а в майбутньому – скасування візового режиму з Україною, узгодження українського законодавства з євросоюзним, а треба сказати, що європейські правові стандарти одні з найкращих у світі. Крім усього іншого, це конкретні політичні переваги. В ЄС ніхто не сумнівається у суверенності України та в непорушності її теперешніх кордонів, ані в необхідності розвитку України за європейським стандартами. Натомість із Росії сигнали про такі сумніви надходять. Частина російських еліт сумнівається у необхідності суверенної України. Достатньо згадати, що президент Медведєв у 2008 році сказав, що він не уявляє собі, що держави, які виникли після розпаду СРСР, можуть розвиватися за якоюсь інакшою схемою, ніж Росія. Це очевидний сигнал про те, що Росія хотіла б накинути цим державам свій зовнішньополітичний вектор. Російська держава має величезний дефіцит правопорядку, демократії, тож плюсів від тих пропозицій, які надходять Україні від Росії нема, є тільки небезпеки. Якщо ж ідеться про економічний аспект цих пропозицій Україні, то Росія може запропонувати Києву знижки на натуральну сировину, передусім на газ, а також доступ до свого ринку. Це, звичайно, важливі пропозиції. Та пам’ятаймо про те, що такі пільги для України можуть бути корисними лише в короткотерміновій перспективі. Вони не стимулюватимуть українську промисловість та й взагалі всю економіку до модернізації. Нагадаю також, що економіка Росії має обсяг економіки Іспанії. Тобто, навіть разом із Білоруссю та Казахстаном цей східний ринок у кілька разів менший, ніж європейський. Однозначно можна твердити, що в середньостроковій та довгостроковій перспективі ЄС спроможний запропонувати Україні значно більше, ніж Росія.

– Чи можемо говорити про польсько-російське протистояння, спричинене різним баченням майбутнього України?

– До певної міри це можна так назвати. Проте хочу наголосити, що ЄС зацікавлений не лише в Україні, але й у Росії. Щоб і Росія модернізувалася, щоб там дедалі більше значення мали ті сили, котрі зосереджені навколо президента Медведєва, а не прем’єра Путіна. Тобто ті сили, які говорять про необхідність демократизації Росії. Натомість існує небезпека того, що в разі, якщо Росія здобуде домінування над Україною, то перспективи демократизації Росії знову віддаляться. Росія зможе зробити хибний висновок про те, що вона знову стала наддержавою. Тож тут є цей російський аспект. Але й сама Україна для ЄС є з багатьох причин важливим партнером, адже це понад 40 мільйонів людей, які культурно близькі європейцям. Сьогодні в об’єднаній Європі побачили, що ризик втратити Україну, політичні еліти якої можуть піддатися тискові Росії, надто великий. Це зруйнувало б плани євроінтеграції України. Саме тому Європейський Союз пішов на певні поступки Києву в переговорному процесі щодо умов асоціації з ЄС.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG