Тексти Шенгенської угоди, що колись скасувала прикордонний контроль на внутрішніх кордонах між більшістю країн ЄС та деякими державами-сусідами, можуть незабаром переглянути. Про це у листі до французького та італійського лідерів повідомив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.
Але, за його словами, для встановлення контролю на кордонах між країнами «шенгену» слід визначити чіткі критерії.
Минулого тижня після двосторонньої зустрічі лідери Франції
та Італії звернулися до європейських установ із вимогою реформувати правила Шенгенського простору, що передбачають скасування прикордонного контролю на внутрішніх кордонах між 26 країнами Європи.
«Єврокомісія робить кволі зусилля, які не владнають проблем» – експерт
Нинішня відповідь голови Єврокомісії – це лише квола спроба реагувати на проблеми масової міграції з країн Північної Африки, з якими зіткнулися південні держави, зокрема, Італія, а нині й Франція.
«Нині Комісія проявляє слабкість. Хоча вона й реагує, але ми ризикуємо отримати тільки якісь незначні рішення, які не владнають існуючих проблем», – зауважує Філіп де Бройкер, професор права Вільного брюссельського університету й спеціаліст із питань міграції та політичного притулку.
Тим часом, саме Єврокомісія мала б відіграти головну роль керівника та посередника у суперечливих питаннях міграції. «Вона повинна запропонувати суттєві рішення, скажімо, у сфері солідарності між країнами-членами ЄС», – припускає європейський фахівець із міграційної політики.
Однак про солідарність у поділі втікачів із африканських країн між державами європейської співдружності, на жаль, ще говорити надто рано, вважає професор Філіп де Бройкер. Європа упродовж декількох десятиріч намагається «зводити зовнішні мури», та вже незабаром тут виникне крайня необхідність у мігрантах. Тому, на думку бельгійського професора, вже сьогодні треба сконцентрувати увагу на побудові грамотної міграційної політики для всієї об’єднаної Європи.
Міф про шкідливість іммігрантів
«Європейцям слід докласти надзвичайних зусиль, щоб усвідомити, що міграція – це не лише проблема, вона може бути ще й рішенням, – каже Філіп де Бройкер. – Тим часом, ми останні 20 років жили міфом про шкідливість міграції, а нам необхідно дещо відкрити кордони. Наступне десятиліття принесе дефіцит робочих рук та населення, тому ще треба буде шукати іммігрантів. Це справжній виклик, бо слід повністю змінити підхід до цієї проблематики».
Тим часом, хоча деякі європейські експерти і вважають це зайвим, уже незабаром норма про відсутність контролю на внутрішніх кордонах між країнами «шенгену» може зазнати змін.
Спеціалісти з питань міграційної політики поки що утримуються від прогнозів щодо того, як теперішні дебати у Європі можуть вплинути на її візову політику чи систему охорони зовнішніх кордонів. Проте свою офіційну позицію щодо можливої реформи Шенгенської угоди Єврокомісія має оприлюднити вже цього тижня.
Але, за його словами, для встановлення контролю на кордонах між країнами «шенгену» слід визначити чіткі критерії.
Минулого тижня після двосторонньої зустрічі лідери Франції
та Італії звернулися до європейських установ із вимогою реформувати правила Шенгенського простору, що передбачають скасування прикордонного контролю на внутрішніх кордонах між 26 країнами Європи.
«Єврокомісія робить кволі зусилля, які не владнають проблем» – експерт
Нинішня відповідь голови Єврокомісії – це лише квола спроба реагувати на проблеми масової міграції з країн Північної Африки, з якими зіткнулися південні держави, зокрема, Італія, а нині й Франція.
«Нині Комісія проявляє слабкість. Хоча вона й реагує, але ми ризикуємо отримати тільки якісь незначні рішення, які не владнають існуючих проблем», – зауважує Філіп де Бройкер, професор права Вільного брюссельського університету й спеціаліст із питань міграції та політичного притулку.
Тим часом, саме Єврокомісія мала б відіграти головну роль керівника та посередника у суперечливих питаннях міграції. «Вона повинна запропонувати суттєві рішення, скажімо, у сфері солідарності між країнами-членами ЄС», – припускає європейський фахівець із міграційної політики.
Однак про солідарність у поділі втікачів із африканських країн між державами європейської співдружності, на жаль, ще говорити надто рано, вважає професор Філіп де Бройкер. Європа упродовж декількох десятиріч намагається «зводити зовнішні мури», та вже незабаром тут виникне крайня необхідність у мігрантах. Тому, на думку бельгійського професора, вже сьогодні треба сконцентрувати увагу на побудові грамотної міграційної політики для всієї об’єднаної Європи.
Міф про шкідливість іммігрантів
«Європейцям слід докласти надзвичайних зусиль, щоб усвідомити, що міграція – це не лише проблема, вона може бути ще й рішенням, – каже Філіп де Бройкер. – Тим часом, ми останні 20 років жили міфом про шкідливість міграції, а нам необхідно дещо відкрити кордони. Наступне десятиліття принесе дефіцит робочих рук та населення, тому ще треба буде шукати іммігрантів. Це справжній виклик, бо слід повністю змінити підхід до цієї проблематики».
Тим часом, хоча деякі європейські експерти і вважають це зайвим, уже незабаром норма про відсутність контролю на внутрішніх кордонах між країнами «шенгену» може зазнати змін.
Спеціалісти з питань міграційної політики поки що утримуються від прогнозів щодо того, як теперішні дебати у Європі можуть вплинути на її візову політику чи систему охорони зовнішніх кордонів. Проте свою офіційну позицію щодо можливої реформи Шенгенської угоди Єврокомісія має оприлюднити вже цього тижня.
