Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 04:23

Київ – У Всесвітній день свободи преси не втрачає актуальності і зворотний бік забезпечення свободи слова: визначення меж відповідальності журналістів. Медіа-експерти по-різному оцінюють рівень журналістської етики в Україні: одні покладають відповідальність за недотримання етичних норм на особисті якості журналістів, інші – на сувору редакційну політику.

Найбільшою проблемою медіа-етики на сьогодні є не особисті риси журналістів, а висока ймовірність бути втягнутим у «лещата» чиїхось політичних маніпуляцій, вважає медіа-юрист Тетяна Котюжинська.

Яскравим прикладом цього вона називає епідемію в Україні така званого «свинячого грипу» позаминулої зими, коли журналістів звинувачували у нагнітанні паніки для швидшого збуту дорогих імпортних ліків.

«Коли журналісти повідомляли всі відомі їм факти, вони мали рацію, бо це і є журналістська робота, – розповідає медіа-юрист. – Коли потім виявлялося, що це була розробка політиків, втілення якихось їхніх сценаріїв, тут використовувалась преса і ажіотаж. Він створювався пресою, і, відповідно, були звинувачення політиків, що це журналісти були учасниками певних схем».

Чи дотримуватися етичних принципів і яких саме, кожен журналіст вирішує сам, стверджує кореспондент телеканалу «ТВі» Артем Шевченко.

І при цьому, зазначає він, варто пам’ятати, що головне для будь-якого ЗМІ – довіра суспільства: «А довіри не може бути, якщо ти один раз збрехав, другий раз збрехав, десь там перекрутив. Якщо журналіст не перевірив, не впевнений, ризикнув і щось таке зробив, то він ризикує своїм ім’ям так само, своїм реноме і довірою слухачів, глядачів, колег по цеху і своїх джерел інформації так само, як і ті, хто споживає цю інформацію».

Не пишеш «під власника» ЗМІ – шукай іншу роботу?

Його думку частково поділяє і Наталія Лігачова, шеф-редактор інтернет-видання «Телекритика». Однак, за її словами, головна причина недотримання етичних стандартів – це залежність ЗМІ, де працюють журналісти, і досвідчені, і початківці.

«Якщо навіть глибоко свідомий журналістської місії фахівець прийде до видання, яке повністю залежне від власника, а власник не зважає на журналістські принципи і журналістські стандарти, то у нього лишається два виходи: або піти з цього видання чи з професії взагалі, або прийняти правила гри, які зараз існують», – говорить Наталія Лігачова.

Тим часом українці стали менше довіряти засобам масової інформації. За даними всеукраїнського опитування, проведеного компанією TNS в Україні, українським ЗМІ у лютому довіряли менше ніж половина респондентів – понад 46 відсотків. Це на чотири відсотки менше, ніж у вересні минулого року. Хоча, згідно з опитуванням, довіра до журналістів є вищою, ніж до політиків.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG