Впливовий лондонський журнал «Економіст» вважає, що «МВФ послабив свої вимоги і збільшив допомогу Україні через колосальні труднощі в її економіці та проблематичну внутрішньополітичну ситуацію». МВФ, як вказує згаданий часопис, «закрив очі» на деякі аспекти бюджетної політики та валютного контролю Києва, Фонд також погодився на дефіцит українського бюджету в 4 відсотки від ВВП, хоча від самого початку вимагав збалансованого бюджету. «Економіст» інформує, що другий транш кредиту МВФ у понад 16 мільярдів доларів був більшим і зріс з 1,9 мільярда до 2,8 мільярда доларів, але третій транш, який очікується у червні, буде меншим від запланованого на 800 мільйонів доларів і складе лише 3 мільярди. Лондонське видання цитує при цьому представника Фонду пані Пазарбашіоглу, яка висловила сподівання, що цей транш допоможе Україні залучити гроші з інших джерел. «Економіст» також наголошує на тому, що українському урядові доведеться провести важку роботу з реалізації необхідних заходів щодо наповнення бюджету – це і реалізація закону про нові акцизи, впровадження урядом збільшення внесків до пенсійного фонду за рахунок підвищення податків з приватних підприємців, а також підняття тарифів на електрику та газ для так званих багатших верств населення, що є також проблематичним.
Російська «Незавісімая Ґазєта» інформує про указ Президента України щодо переведення нафтогону Одеса – Броди у аверсний режим, тобто прокачування нафти, яку обіцяє Азербайджан, у західному напрямку. Цей указ, як інформує російське видання, передбачає вилучення з експлуатації газогону російської компанії «Транснафта», яка згідно з контрактом з «Укртранснафтою», котрий закінчується у вересні цього року, качає російську нафту у оберненому, реверсному, режимі. Юлія Тимошенко ще раніше чинила опір цьому, західному, напрямкові роботи нафтогону Одеса –Броди, бо вбачала у залученні до цього офшорної компанії «Мілберт Венчурз» і галицьких нафтопереробних заводів корупційну оборудку Президента та олігархів, зокрема, групи «Приват». Ющенко ж, як пише «Нєзавісімая Ґазєта», наголошує сьогодні не лише на згоді Азербайджану, але й на необхідності виконання українсько-польської угоди та домовленостей з ЄС, що якраз вимагає переведення Одеса – Броди у аверсний режим та орієнтацію його на західних споживачів, які зацікавлені не лише у якісній легкій каспійській нафті, але й у здешевленні нафто–постачання. Російська «Ізвестія», наприклад, наголошує, що опір уряду Тимошенко аверсному режимові збігається з категоричними вимогами Росії щодо залишення Одеса – Броди у руках «Транснафти» та у реверсному режимі. Під час нещодавньої зустрічі російського віце-прем’єра Ігоря Сєчіна з Єврокомісаром з енергетики Андрісом Пієбалґсом російський чільник навіть вдався до погроз, що, мовляв, переведення українського нафтогону у аверсний режим створить проблеми з постачанням нафти для Європи.
Ще одне московське видання – «Комерсант» – вказує на те, що «поки російський газогін «Південний потік» проходить етапи міжурядових узгоджень, європейський «Набукко» вже перейшов до передпроектної підготовки. «У«Набукко» з’явився постійний керівник, почалося формування управлінської команди, визначене місце штаб-квартири у Відні»,– інформує російська газета. «Комерсант» також наводить думку експерта про те, що лише політична воля, яка буде сильнішою за економічну доцільність, може допомогти реалізувати російський «Південній потік». Та й ціни реалізації двох проектів різні: «Набукко» біля 8 мільярдів євро, а «Південного потоку» - щонайменше 25 мільярдів доларів.
(Прага – Київ)
Російська «Незавісімая Ґазєта» інформує про указ Президента України щодо переведення нафтогону Одеса – Броди у аверсний режим, тобто прокачування нафти, яку обіцяє Азербайджан, у західному напрямку. Цей указ, як інформує російське видання, передбачає вилучення з експлуатації газогону російської компанії «Транснафта», яка згідно з контрактом з «Укртранснафтою», котрий закінчується у вересні цього року, качає російську нафту у оберненому, реверсному, режимі. Юлія Тимошенко ще раніше чинила опір цьому, західному, напрямкові роботи нафтогону Одеса –Броди, бо вбачала у залученні до цього офшорної компанії «Мілберт Венчурз» і галицьких нафтопереробних заводів корупційну оборудку Президента та олігархів, зокрема, групи «Приват». Ющенко ж, як пише «Нєзавісімая Ґазєта», наголошує сьогодні не лише на згоді Азербайджану, але й на необхідності виконання українсько-польської угоди та домовленостей з ЄС, що якраз вимагає переведення Одеса – Броди у аверсний режим та орієнтацію його на західних споживачів, які зацікавлені не лише у якісній легкій каспійській нафті, але й у здешевленні нафто–постачання. Російська «Ізвестія», наприклад, наголошує, що опір уряду Тимошенко аверсному режимові збігається з категоричними вимогами Росії щодо залишення Одеса – Броди у руках «Транснафти» та у реверсному режимі. Під час нещодавньої зустрічі російського віце-прем’єра Ігоря Сєчіна з Єврокомісаром з енергетики Андрісом Пієбалґсом російський чільник навіть вдався до погроз, що, мовляв, переведення українського нафтогону у аверсний режим створить проблеми з постачанням нафти для Європи.
Ще одне московське видання – «Комерсант» – вказує на те, що «поки російський газогін «Південний потік» проходить етапи міжурядових узгоджень, європейський «Набукко» вже перейшов до передпроектної підготовки. «У«Набукко» з’явився постійний керівник, почалося формування управлінської команди, визначене місце штаб-квартири у Відні»,– інформує російська газета. «Комерсант» також наводить думку експерта про те, що лише політична воля, яка буде сильнішою за економічну доцільність, може допомогти реалізувати російський «Південній потік». Та й ціни реалізації двох проектів різні: «Набукко» біля 8 мільярдів євро, а «Південного потоку» - щонайменше 25 мільярдів доларів.
(Прага – Київ)
