Всебічний розвиток української мови – це не лише одна з основ національної ідентичності. У науково-технічній сфері мовні стандарти та єдина система термінів – необхідна передумова розвитку та безпеки виробництва. Тому базові галузі української економіки вже на початку 90-х років розпочали формування власної технічної термінології.
Одним із перших мовну революцію здійснив нафтогазовий комплекс. Нині його фахівці вже не плутають олії, оливи та мастила, бо на сьогодні видано 12 галузевих словників, які охоплюють понад 27 тисяч термінів, розповів учасник творення української нафтогазової термінології, заступник голови Термінологічної комісії Української гірничої академії Михайло Гінзбург.
«Перешкодою для розвитку галузі була відсутність термінології. Наслідок – вживання різних термінів для однакових понять і однакових – для різних. Виникала плутанина, наслідки якої в умовах підвищеної технологічної небезпеки могли бути згубними. Ми пішли шляхом укладання серії фахових і навчальних українсько-російсько-англійських тлумачних словників. Всі вони зведені до єдиної електронної бази даних, таким чином ми забезпечили єдність всієї галузевої термінології», – наголошує Михайло Гінзбург.
Терміни є, але не всі фахівці їх знають
Втім, в інших галузях ситуація набагато гірша. З одного боку, за роки незалежності в Україні видано 600 фахових словників. З іншого – більшість фізиків, медиків, інженерів плутають українські означення, чи взагалі послуговуються російськими. Так, за словами доцента кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету Ольги Степанової, жоден з опитаних нею стоматологів не зміг сказати, що таке арсен, хоча цю отруйну речовину використовує кожен із них.
Причина таких проблем – винищення національної науково-технічної термінології в радянські часи, і спроби антиукраїнських кіл заблокувати її розбудову сьогодні, вважає міністр освіти та науки Іван Вакарчук.
«Той наступ, який тривав на українську мову в 60-70-х роках, зупинив розвиток термінології. У вищій школі вже майже ніхто не читав лекцій з природничих наук українською. Зараз, коли Міністерство лише торкнулося питання викладання українською мовою, ми наштовхнулися на ворожу, неадекватну реакцію з боку певних сил. Отже, запровадження української термінології вимагає не лише доброї волі, але й чималих зусиль», – підсумовує Іван Вакарчук.
Розпочався «золотий вік» української мови
Ця робота буде нелегкою. Але саме зараз – найкращий час для розвитку науково-технічного мовлення за всю історію України, переконаний заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.
«Вперше є величезна потреба у такій роботі. Українською мовою захищають дисертації, пишуть наукові праці в усіх галузях, видають виробничі інструкції. Така нарада відбулася вперше з 1920-х років. Важливо було зібрати докупи всіх, хто працює в галузі фахової термінології, зрозуміти, як вони можуть взаємодіяти одне з одним».
За словами заступника міністра, всі пропозиції учасників наради буде винесено на всеукраїнське обговорення, і вже за його підсумками колегія міністерства ухвалить низку конкретних рішень, спрямованих на розвиток української термінології.
(Київ – Прага)
Одним із перших мовну революцію здійснив нафтогазовий комплекс. Нині його фахівці вже не плутають олії, оливи та мастила, бо на сьогодні видано 12 галузевих словників, які охоплюють понад 27 тисяч термінів, розповів учасник творення української нафтогазової термінології, заступник голови Термінологічної комісії Української гірничої академії Михайло Гінзбург.
«Перешкодою для розвитку галузі була відсутність термінології. Наслідок – вживання різних термінів для однакових понять і однакових – для різних. Виникала плутанина, наслідки якої в умовах підвищеної технологічної небезпеки могли бути згубними. Ми пішли шляхом укладання серії фахових і навчальних українсько-російсько-англійських тлумачних словників. Всі вони зведені до єдиної електронної бази даних, таким чином ми забезпечили єдність всієї галузевої термінології», – наголошує Михайло Гінзбург.
Терміни є, але не всі фахівці їх знають
Втім, в інших галузях ситуація набагато гірша. З одного боку, за роки незалежності в Україні видано 600 фахових словників. З іншого – більшість фізиків, медиків, інженерів плутають українські означення, чи взагалі послуговуються російськими. Так, за словами доцента кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету Ольги Степанової, жоден з опитаних нею стоматологів не зміг сказати, що таке арсен, хоча цю отруйну речовину використовує кожен із них.
Причина таких проблем – винищення національної науково-технічної термінології в радянські часи, і спроби антиукраїнських кіл заблокувати її розбудову сьогодні, вважає міністр освіти та науки Іван Вакарчук.
«Той наступ, який тривав на українську мову в 60-70-х роках, зупинив розвиток термінології. У вищій школі вже майже ніхто не читав лекцій з природничих наук українською. Зараз, коли Міністерство лише торкнулося питання викладання українською мовою, ми наштовхнулися на ворожу, неадекватну реакцію з боку певних сил. Отже, запровадження української термінології вимагає не лише доброї волі, але й чималих зусиль», – підсумовує Іван Вакарчук.
Розпочався «золотий вік» української мови
Ця робота буде нелегкою. Але саме зараз – найкращий час для розвитку науково-технічного мовлення за всю історію України, переконаний заступник міністра освіти і науки Максим Стріха.
«Вперше є величезна потреба у такій роботі. Українською мовою захищають дисертації, пишуть наукові праці в усіх галузях, видають виробничі інструкції. Така нарада відбулася вперше з 1920-х років. Важливо було зібрати докупи всіх, хто працює в галузі фахової термінології, зрозуміти, як вони можуть взаємодіяти одне з одним».
За словами заступника міністра, всі пропозиції учасників наради буде винесено на всеукраїнське обговорення, і вже за його підсумками колегія міністерства ухвалить низку конкретних рішень, спрямованих на розвиток української термінології.
(Київ – Прага)
