Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 01:33

«Демократія з багатьма означеннями – вже не демократія» – експерт


Деніел Кіммідж

Прага – «Підрив демократії: авторитарні правителі 21 століття» – під такою назвою вийшло нове спільне дослідження, американського «Дому cвободи», Радіо Свобода та Радіо Вільна Азія. Головним висновком дослідження, що охоплює такі ключові країни, як Росія, Китай, Іран, Пакистан та Венесуелу, є те, що авторитарні режими у цих країнах намагаються змінити саме усвідомлення терміну «демократія» та, використовуючи свій зростаючий вплив, нав’язати його й іншим країнам. На це звертає увагу автор звіту про Росію Деніел Кіммідж.

Пане Кіммідж, чи демократію, яка називає себе «суверенною» чи «керованою», можна вважати демократією?

– Мені здається, що настав час переглянути нашу термінологію, що визначає режими, які утворилися у 21 столітті. По-перше, я не думаю, що демократія з багатьма означеннями далі залишається демократією. Я б не називав нинішню форму правління в Росії демократією, але вона також і не є диктатурою, потрібні терміни, які будуть відображати ці нюанси. Але, на жаль, для використання у дискусіях, чи для журналістських потреб, нам потрібні досить прості терміни, тож виходить, що люди продовжують використовувати термін «керована демократія», але в цьому словосполученні слово «демократія» втрачає всякий сенс.

– Ця плутанина в термінах, здається, веде і до хибних припущень у стосунках із Росією. Наприклад, якщо країна є демократичною, то вона хоче мати навколо себе стабільних і дружніх сусідів. Чи таке припущення щодо Росії підтверджується фактами?

– Припущення, що Росія хоче мати стабільне оточення на своїх кордонах фактами, на жаль, не підтверджується. Російська правляча еліта хоче певної комерційної співпраці та політичного контролю, які вона часто сприймає як те саме. А це контроль зовсім не гарантує, що там буде стабільне, передбачуване демократичне середовище.

– Нещодавню ініціативу «Східного партнерства» Європейського Союзу щодо колишніх радянських країн, яка, за словами учасників, спрямована на зміцнення демократії в них та співпраці з ЄС, Росія сприйняла вкрай негативно. Фактично вона поставила своїх сусідів перед вибором: або Росія, або ЄС. Що у такому випадку можуть зробити ці країни, які намагаються співпрацювати з обома?

– Ви точно вказали на те, що, на мій погляд, буде найскладнішим завданням, що постало перед цими країнами. Росія дійсно хоче їх поставити перед вибором: або ви з нами, або проти нас. Тому дипломатам цих країн доведеться сильно попрацювати для того, щоб перевести це питання в іншу площину.

Ці країни не можуть відрізати себе від Росії, і це було б і нерозумно. Але з іншого боку, вони повинні мати можливість двосторонньої співпраці з Європейським Союзом, США, іншими країнами. І тут, я думаю, дуже важливо, щоб Європейський Союз також дуже чітко сказав, що він не ставить ці країни перед вибором. І чим більш згуртованою і чіткою буде позиція ЄС, тим легше буде цим країнам планувати власну долю. Але ілюзій бути не повинно – Кремль буде наполягати на своїй парадигмі, яку буде важко змінити. Це не є неможливо, але це буде дуже складно.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG