Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 03:18

Київ – Інтрига щодо нового міністра оборони зберігається. Президент України так і не вніс 10 червня на розгляд парламенту кандидатуру на цю посаду, хоча й обіцяв це зробити. Зате у Верховній Раді заговорили про те, що це може бути секретар РНБО Раїса Богатирьова або начальник Генерального штабу Збройних сил України Сергій Кириченко.

Парламентський день 10 червня не виправдав сподівань, що проясниться ситуація щодо того, хто ж очолить міністерство оборони.

Юрія Єханурова Верховна Рада звільнила 5 червня. Вже через 4 дні Президент сказав, що хоче подати нову кандидатуру на розгляд парламенту.

Віктор Ющенко сказав, що «розглядаються дві кандидатури», але зауважив: «У мене немає повного відчуття, що, починаючи від позиції керівника коаліції, його політичної сили, буде підтримана якась ініціатива з даного питання».

Дві кандидатури: генерал і жінка-політик

Генерал Сергій Кириченко
У парламенті ще з самого ранку в усіх кулуарах точилося жваве обговорення. З’явилася інформація, з посиланням на компетентні джерела, що ці дві кандидатури, про які говорив Президент, – це секретар РНБО Раїса Богатирьова і начальник Генерального штабу Збройних сил України Сергій Кириченко.

Кириченко від січня 2003 керував Головним штабом, а з червня 2005 року призначений на посаду начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України.

Компетентність Сергія Криченка визнають, але зауважують, що за демократичними стандартами оборонне відомство має очолювати цивільна людина.

А от «жіночу кандидатуру» обговорювали палко. Радіо Свобода спробувало дізнатися, що думає про своє можливе призначення Раїса Богатирьова. У РНБО повідомили, що поки жодних коментарів не може бути, але додали, що Секретар «дуже сконцентрована на своїй роботі і поки не оголошувала про свої наміри її міняти».

Аби професійна людина, а стать немає значення


Позитивно поставився до новини про можливе висування Президентом кандидатури Раїси Богатирьової на посаду міністра оборони заступник керівника фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

«Це дуже підготовлена людина, вона дуже багато корисного зробила для нашої партії, і за своїми функціональними можливостями це була би не найгірша кандидатура», – сказав Єфремов. Однак зауважив, що це питання не до опозиції, а до коаліції яка має сама «комплектувати свій уряд».

Іншої думки екс-міністр оборони, народний депутат від фракції НУНС Анатолій Гриценко. Він сказав, що поки не знає жінки, яка могла б очолити оборонну галузь.

«Якщо жінка професійна, якщо вона знає армію і знає як її розвивати – вона може бути міністром оборони. Але таких жінок я в Україні не знаю», – наголосив Гриценко.

Зараз не до ігор і «тимчасових міністрів»

Посада міністра оборони не може бути «заручницею» політиків. Це надто серйозна сфера, що потребує стабільних правильних консолідованих зусиль. Це питання безпеки країни, а не «предмет політичного торгу», – зазначає екс-міністр оборони Євген Марчук.

«Зараз перед Україною стоять такі складні завдання, що тут не до політичної ігор й тимчасових міністрів», – сказав Радіо Свобода генерал Олександр Скипальський, директор Інституту геополітичних досліджень.

«Ні в одній країні світу немає такої кадрової політики у сфері оборони, як в Україні, – каже він, – Це ганьба! Нехай партії займаються своїми справами, нехай змінюють одна одну при владі. Але нехай вони усі сприяють професіоналам у національній безпеці й обороні. Якщо цього не буде, то ніякі жінки не допоможуть і боєздатність армії та її обороноздатність будуть падати».

Тож головне, щоб професіонал, а стать немає великого значення. От тільки в Україні поки не проявили себе жінки, які досконало обізнані у питаннях оборони й розвитку збройних сил.

Хоча був прецедент – Надія Дєєва посідала посаду заступника міністра оборони Юрія Єханурова, поки її у березні цього року не звільнив уряд.

Зате Японія, Іспанія та Литва вже довірили жінкам керівництво своїми оборонними відомствами.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG