Доступність посилання

Європейська преса про проблеми посткомуністичних країн ЄС


Лондон – Цього разу пропонуємо поглянути на те, як преса посткомуністичних країн Східної Європи, котрі від 2004 року є членами ЄС, бачить проблеми сьогодення на «своїх теренах». Серед тем: створення нової правої проєвропейської партії у Чехії, кризові заходи латвійського уряду, плановані у Польщі зміни до закону про мас медіа.

У Чеській Республіці створено нову консервативну проєвропейську партію під назвою TOP 09. Її головою став популярний колишній міністр закордонних справ Карел Шварценберґ. Словацька газета ділових кіл Hospodárske noviny пише, що це партія «із сильним лідером Шварценберґом – князем, аристократом, членом родини, все майно якої було конфісковано (за комуністичного режиму – ред.), і що, незважаючи на несправедливість, він повернувся до свого коріння і представляв Чеську Республіку на міжнародній арені. Звичайно, шляхетна кров автоматично не означає шляхетні думки. Проте в перебігу його короткої політичної кар’єри Шварценберґ довів, що у його випадку це так. Нова партія є винятком для Центральної Європи з кількох точок зору. Вона ґрунтується на глибоких моральних засадах і відкидає будь-які форми популізму… Найцікавішим аспектом є її лояльність до християнсько-єврейського коріння. Це тим більше вражає, що у Чеській Республіці ще досі є антисемітизм».

Естонський щоденник SL Õhtuleht коментує заходи економії, до котрих вдався латвійський уряд, аби уникнути національного банкрутства. «Хоча Естонія майже вдвічі менша за Латвію, її урядовці заробляють майже вдвічі більше. Беручи до уваги низькі ціни в Латвії, наш громадський сектор мусить негайно почати набирати кадри у Латвії, зокрема, враховуючи, що нема гарантії уникнення нашим власним панівним класом долі латвійських колег… В Естонія наразі нема волі до скорочення платні, але якщо цього не зробити тепер, то цього ніколи не станеться. Звичайно, (естонський) уряд Ансіпа побоюється чіпати платню вчителів та поліцаїв. Але ж у Латвії платню вчителів скоротили на неймовірні 40 відсотків – до 243 євро на місяць», – зазначає естонська газета.

Польський щоденник Rzeczpospolita віддає належне планам уряду своєї країни включити інтернет-публікації до нового закону про пресу, але зазначає, що регуляції є погано опрацьованими. «На жаль, автори нових правил… забули визначити, що вважається виданням. Як наслідок, якщо регуляції набудуть чинності у нинішньому вигляді, на власників вебсайтів, що є простим хобі, поширюватимуться правила для видавців… На жаль, це не жарт. Міністерські службовці мають ще раз усе розглянути, перш ніж візьмуться за правила щодо інтернету», – пише Rzeczpospolita.

(Лондон – Прага – Київ)

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG