Згідно з даними місцевих статистичних служб, у травні інфляція у більшості з 16 держав, де грошовою одиницею є євро, перебувала на рівні нуля. Тим часом, у межах всього Євросоюзу, ця цифра становила 0,7 відсотка. Проте, як щойно констатувала аґенція Євростат, у червні ціни знову відступили. «Момент справді історичний і, у той же час, дуже небезпечний, каже Марк Туаті, директор відділу економічних досліджень міжнародної агенції «Ґлобал Еквітіс».
«Те, що настало сьогодні, – абсолютно історичний момент, – зазначає економічний експерт. – Ми маємо дуже важку рецесію, бо багатства єврозони знизилися на 4,6 відсотка. Це мало не вдвічі більше, ніж у США. І, нажаль, на додачу до цього, ми ще й маємо те, що було неминучим: а саме дефляцію. Це – падіння цін, яке поки що не дуже драматичне, бо складає тільки 0,1 відсотка. Якщо до кінця 2009 та у 2010 році настане відновлення, то ціни знову трохи підростуть. І це буде дуже доречно».
Зручно, але якщо недовго
Цей феномен наразі зручний для сімей із невеликими статками. Проте, тривала дефляція зменшує активність інвесторів та згодом може суттєво позначитися і зменшенні заробітних плат та зростанні безробіття.
«Тривалість дефляції означатиме зменшення робочих місць, а це призведе до менших прибутків громадян. Звідси наслідок: суттєве зменшення споживання і так далі. Тому, у жодному разі не слід припиняти знижувати відсотки на позики на рівні Європейського центрального банку. Проте, там заявляють про наміри їх збільшувати. Це може призвести до збільшення грошової маси та до подальшої рецесії, що триватиме ще довше, ніж передбачають. Тому нині слід бути дуже обережними», – закликає директор відділу економічних досліжень міжнародної агенції «Ґлобал Еквітіс» Марк Туаті.
Ознаки першої в історії існування євровалюти дефляції були помічені ще у травні в Іспанії та Бельгії. Найбільша у Євросоюзі економіка Німеччини на той час ще утримувалася на нульовому рівні інфляції.
Тим часом, падіння попиту й далі змушує виробників та продавців знижувати ціни, економити на виробничих витратах та скорочувати персонал.
У той же час, розширювати свої підприємницькі та закупівельні можливості за рахунок позик поки що не готові ані виробники, ані споживачі.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Те, що настало сьогодні, – абсолютно історичний момент, – зазначає економічний експерт. – Ми маємо дуже важку рецесію, бо багатства єврозони знизилися на 4,6 відсотка. Це мало не вдвічі більше, ніж у США. І, нажаль, на додачу до цього, ми ще й маємо те, що було неминучим: а саме дефляцію. Це – падіння цін, яке поки що не дуже драматичне, бо складає тільки 0,1 відсотка. Якщо до кінця 2009 та у 2010 році настане відновлення, то ціни знову трохи підростуть. І це буде дуже доречно».
Зручно, але якщо недовго
Цей феномен наразі зручний для сімей із невеликими статками. Проте, тривала дефляція зменшує активність інвесторів та згодом може суттєво позначитися і зменшенні заробітних плат та зростанні безробіття.
«Тривалість дефляції означатиме зменшення робочих місць, а це призведе до менших прибутків громадян. Звідси наслідок: суттєве зменшення споживання і так далі. Тому, у жодному разі не слід припиняти знижувати відсотки на позики на рівні Європейського центрального банку. Проте, там заявляють про наміри їх збільшувати. Це може призвести до збільшення грошової маси та до подальшої рецесії, що триватиме ще довше, ніж передбачають. Тому нині слід бути дуже обережними», – закликає директор відділу економічних досліжень міжнародної агенції «Ґлобал Еквітіс» Марк Туаті.
Ознаки першої в історії існування євровалюти дефляції були помічені ще у травні в Іспанії та Бельгії. Найбільша у Євросоюзі економіка Німеччини на той час ще утримувалася на нульовому рівні інфляції.
Тим часом, падіння попиту й далі змушує виробників та продавців знижувати ціни, економити на виробничих витратах та скорочувати персонал.
У той же час, розширювати свої підприємницькі та закупівельні можливості за рахунок позик поки що не готові ані виробники, ані споживачі.
(Брюссель – Прага – Київ)
