Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 06:33

«Набукко» допоможе унезалежнити Європу від Росії


Представники країн ЄС та Туреччини під час підписання угоди про будівництво газопроводу «Набукко», Анкара, 13 липня 2009 р.

Прага – Чотири країни Євросоюзу із Туреччиною підписали в понеділок у турецькій столиці Анкарі угоду, яку вже назвали історичною. Вона дасть змогу починати будівництво газопроводу «Набукко», який має на меті постачати прикаспійський газ до Європи в обхід Росії та України.

Підписанням міжурядової угоди представників транзитних країн проекту «Набукко» Європейський Союз зробив хоч і символічний, але принциповий крок до того, щоб зменшити свою газову залежність від Росії. Присутній при підписанні голова Європейської Комісії Жозе Мануель Баррозу заявив, що цей проект «визначально важливий» для енергетичної безпеки і Європи, і Туреччини.

«Я щиро вірю, що ми починаємо руйнувати позиції скептиків і тих, хто не вірив. Якийсь час тому ще казали, що цей проект не піде далі, що переговори про нього, здавалося, незворотно заблоковані. А тепер ми вже маємо угоду, і я вірю, що тепер трубопровід неминучий, а не просто можливий», – заявив він.

Угоду підписали Туреччина, Болгарія, Румунія, Угорщина й Австрія, територіями яких проляже газогін. Іще один із шести рівноправних учасників проекту, Німеччина, не відіграє транзитної ролі і тому не бере участі в нинішній угоді.

Україну не залучають, але їй усе одно вигідно

Той факт, що «Набукко» оминає територію Росії, додавав цьому проектові політичний вимір. ЄС мусив запевняти Росію, що бажання диверсифікувати свої маршрути постачання газу не спрямоване проти Москви. А в Росії в цьому бажанні все одно бачили «русофобію».

Оминає він і Україну, яка як транзитна держава втратила разом із Росією частку довіри після цьогорічного газового конфлікту. Але для України проект «Набукко» все одно вигідний, має для неї геополітичне значення, вважає президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

«Буде послаблюватися монопольна позиція «Газпрому» і цей диктат, який ми відчуваємо, тому що якщо будуть інші маршрути, то Росія буде м’якша у своїй зовнішній політиці, що важливо і для України теж», – сказав він напередодні Радіо Свобода.

Туреччина зняла головну перешкоду

«Набукко» має забезпечити газом низку країн Європи, які за нинішньої схеми постачання цілком залежать від газу з Росії та його транзиту крізь Україну.

Водночас виграє й Туреччина: газопровід буде здатен подавати газ в обох напрямках, і Туреччина, яка для себе купує значну частку газу в Росії, в разі потреби зможе отримати його з інших джерел, у напрямку з Європи.

Напередодні підписання Туреччина зняла головну перешкоду на шляху цього проекту – відмовилася від своєї вимоги про право купувати 15 відсотків усього транзитованого газу за пільговою ціною. Інші учасники вважали, що це зробить проект нерентабельним.

Тепер Анкара ладна вдовольнитися правом розпоряджатися значно меншою часткою газу.

Потенційних постачальників багато, конкретних немає

Але певною проблемою далі залишаються джерела постачання газу для майбутнього газогону. Конкретних угод про це досі немає. Власне, на них і не чекають, доки учасники проекту не узгодять між собою всіх умов його функціонування.

Головним із постачальників має стати Азербайджан. У цій країні, яка нещодавно домовилася про продаж значної частки свого газу Росії, щоразу дають дипломатичні відповіді, що в них газу вистачить для всіх і що вони підтримують проект «Набукко».

Іще одним джерелом газу може стати Туркменистан на іншому боці Каспійського моря. Там теж на словах висловлюють підтримку «Набукко» й обіцяють, що газ буде, хоча ця країна має угоди теж із Росією про продаж їй більшості свого газу.

Велику кількість газу пообіцяв прем’єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі, який був на підписанні в Анкарі. Як джерела називають і Єгипет, Сирію чи Катар.

І, врешті, не виключають, що якусь частину газу для заповнення «Набукко» могла б надати й Росія, бо ж ЄС не має намірів відмовлятися від російського газу. Новий газогін зможе забезпечити лише близько 5 відсотків потреб Євросоюзу в газі, а з Росії він закуповує собі понад чверть усього спожитого газу.

Суперники й конкуренти

Цей проект має суперників і конкурентів. Головний із них – «Південний потік», що його просуває Росія як противагу «Набукко». Він мав би постачати газ із Росії дном Чорного моря до балканських країн і далі до Італії.

Але на перешкоді йому може стати позиція Болгарії, яка бере участь і в «Набукко». Переможець недавніх парламентських виборів і очевидний кандидат на прем’єра Болгарії Бойко Борисов вимагає від нинішнього уряду, який добуває на посадах останні дні, припинити всі переговори про «Південний потік». Сам Борисов також висловив підтримку європейському проектові.

Іще одним конкурентом, що змагається з «Набукко» за підтримку вже всередині ЄС, є запропонований Україною «Білий потік». Він мав би пройти дном Чорного моря з Грузії до Румунії з можливим виходом на берег у Криму.

Але головним джерелом газу для транспортування ним мали б стати ті самі азербайджанські родовища, що й для «Набукко». Зараз оглядачі вважають, що перспективи «Білого потоку» з підписанням угоди про «Набукко» помітно погіршилися.

(Прага – Київ)

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG