Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 14:13

Єврокомісія розробила нові правила поведінки у часи газових криз


Брюссель – Європейська співдружність готується до можливих газових криз. З огляду на уроки минулого, коли громадяни та промисловість Євросоюзу потерпали від перебоїв газопостачань, Єврокомісія підготувала два проекти щодо убезпечення від подібних зривів. Нинішні механізми ринку не придатні для успішного реагування на енергетичні кризи, пояснюють представники Єврокомісії.

Ще наприкінці минулого року європейські експерти розпочали аналізувати, як слід було б реформувати енергетичний ринок Євросоюзу. Січнева газова криза дала поштовх до негайної розробки нових правил та екстрених планів на період, коли європейський споживач потерпає від нестачі газу.

На позачерговому європейському саміті, скликаному через українсько-російську газову суперечку, лідери 27 країн-членів замовили Єврокомісії створити нові ефективні механізми розв’язання надзвичайних ситуацій на ринку енергоносіїв.

Можливі газові зриви владнає нова кризова стратегія

Сьогодні єврокомісар з енергетичних питань Андріс Пієбалґс оголосив про готовність двох проектів регулювання енергетичної сфери Євросоюзу. Перший стосується регулювання на ринку всіх енергоносіїв – від їх виробництва і транспортування – до інфраструктури для зберігання. Згідно з цим законодавством, Комісія збиратиме інформацію та створить базу даних щодо просування інвестиційних проектів у царині енергетики.

Другий проект пов’язаний виключно з газом. До жовтня 2010 року кожна з країн європейської співдружності повинна розробити свої власні плани дій на випадок зривів газових надходжень, каже Андріс Пієбалґс.

«Комісія пропонує каталог заходів і щодо потреб, і щодо постачань газу. Країни-члени можуть їх використовувати для забезпечення ефективності всіх своїх планів дій, – пояснив комісар. – Щодо газопостачання, то вони включатимуть комерційні й стратегічні сховища, можливості реверсного транспортування газу, диверсифікацію постачань і таке інше».

Андріс Пієбалґс додає, що заходи у сфері внутрішніх потреб Європи такі ж ефективні, як і заходи щодо газового імпорту. Йдеться про створення можливостей переходу на інші види палива, гнучкість укладених контрактів із постачальниками і так далі.

Комісія дійшла висновку, що немає гострої необхідності запроваджувати обов’язкові стратегічні запаси газу.

Найкраще готові Данія і Греція. Найгірше – Литва і Словенія

Завдяки цьому реформуванню навіть та інфраструктура, що діє нині, буде здатна забезпечити 2-місячне нормальне функціонування газового ринку всіх без винятку країн Європейського Союзу.

За словами Андріса Пієбалґса, найкраще готові до можливих криз такі країни, як Данія, Греція, Німеччина й Бельгія. Найбільше занепокоєння у цьому сенсі викликають країни Балтії, зокрема Литва. Через великий відсоток споживання газу, в скрутному становищі також може опинитися Словенія. Там слід провести значні роботи з реорганізації енергетичного ринку. Проте, каже представник Комісії Євросоюзу, у цьому громадяни цих держав можуть розраховувати на допомогу Брюсселя. Загалом, країни-члени матимуть три роки, щоб упровадити всі зміни й досягти відповідності стандартам і стратегічним планам, розроблених Комісією.

«По-перше, ми передбачаємо, що кожна країна-член Євросоюзу буде здатна впоратися з цими правилами через три роки, – каже Андріс Пієбалґс. – По-друге, ми добре готові до можливої (нової) газової кризи. Без перебільшення, завдяки Газовій координаційній групі разом із представниками промисловості, ми вжили достатньо заходів, щоб пережити наступну зиму, якщо трапиться найгірше».

Нові правила поведінки в умовах газової кризи мають задіюватися автоматично, як тільки лічильники виявлятимуть 10-відсоткове недопостачання газу. У таких випадках кожна з країн повинна прийти на допомогу тим, хто потерпатиме найбільше.

(Брюссель – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG