Населення Ісландії, розташованої на півночі Атлантичного океану, віддавна зберігало традицію незалежності й негативно висловлювалося про можливу інтеграцію до Євросоюзу. Прикладом їй служила сусідка Норвегія, відома своїм євроскептицизмом. Але все змінилося після того, як на острів прийшла фінансова криза.
Членство у Європейському Союзі – такою була передвиборна обіцянка нинішнього прем’єр-міністра Ісландії Йоханни Сіґурдардоттір, яка тільки три місяці тому очолила урядову коаліцію. Під впливом фінансово-економічної кризи ісландська банківська система зазнала вражаючого краху. Країну, що була відома не лише своїми гарячими гейзерами, але й високими економічними показниками, охопили нечувані донині інфляція та безробіття. Всі ці чинники докорінно змінили погляди багатьох громадян та політиків Ісландії щодо членства в Євросоюзі. На тлі економічного та фінансового занепаду особливо привабливим для них є перспектива приєднання до «зони євро», що демонструє потужний захист перед кризовими коливаннями.
Ще декілька місяців тому у Брюсселі лунали заяви про те, що як тільки ісландці офіційно попросять про членство у ЄС, то їм його нададуть швидко і без перешкод. Адже порівняно з іншими кандидатами, ця країна вже на 90 відсотків відповідає всім вимогам для того, щоб стати 28-ю державою об’єднаної Європи.
«Ісландія вже давно євроінтеґрована»
Європейські міністри із загальних справ та зовнішніх стосунків висловили свою готовність прийняти Ісландію до своїх лав. Проте, як заведено, насамперед, свою думку з цього приводу має висловити Єврокомісія та Європарламент.
«Ми одноголосно вирішили переслати заявку Ісландії до Комісії, щоб вона, як зазвичай, висловила свою думку, – каже шведський міністр із європейських питань Сесілія Малмстрьом. Але ми надіслали також дуже чіткий сигнал Албанії, що їхню заявку теж розглянуть, як тільки у них закінчаться вибори. Та й загалом ми висловили підтримку всім країнам Західних Балкан щодо їхньої європейської перспективи».
Балканські країни, що давно сподіваються на приєднання до Європейської спільноти, подекуди змушені тривалий час чекати відповіді з Брюсселя на свої запити щодо євроінтеграції. Тим часом, терміновість стосовно Ісландії євроустанови пояснюють тим, що ісландці вже майже готові до вступу.
Багато ісландців не хочуть європейського регулювання риболовлі
«Скороченого шляху для Ісландії не буде, – каже з цього приводу єврокомісар з питань розширення Олі Ренн. – Комісія підготує ретельну й об’єктивну оцінку за такою ж методологією, як і для будь-якої країни-апліканта. Проте слід взяти до уваги, що Ісландія – це європейська країна з глибоким та давнім демократичним корінням. Вона вже глибоко інтегрована до Євросоюзу. Дистанція, що нас розділяє, буде подолана швидше, але не обов’язково легше, ніж іншими».
До того ж, перед тим, як стати повноцінними членами Євросоюзу, ісландці повинні ще підтвердити це на своєму всенародному референдумі. Частина населення, тим часом, не надто обнадійливо сприймає перспективу переходу на європейські закони щодо рибальства, яке є одним із головних джерел доходів до державної казни.
З іншого боку, інтереси європейської співдружності у членстві Ісландії, зокрема, полягають у її близькому розташуванні відносно Арктики. Це доволі приваблива перспектива, з огляду на її природні ресурси, на які, як відомо, вже заявляють свої права і Канада, і Сполучені Штати, і Росія, і інші північні держави.
(Брюссель – Прага – Київ)
Членство у Європейському Союзі – такою була передвиборна обіцянка нинішнього прем’єр-міністра Ісландії Йоханни Сіґурдардоттір, яка тільки три місяці тому очолила урядову коаліцію. Під впливом фінансово-економічної кризи ісландська банківська система зазнала вражаючого краху. Країну, що була відома не лише своїми гарячими гейзерами, але й високими економічними показниками, охопили нечувані донині інфляція та безробіття. Всі ці чинники докорінно змінили погляди багатьох громадян та політиків Ісландії щодо членства в Євросоюзі. На тлі економічного та фінансового занепаду особливо привабливим для них є перспектива приєднання до «зони євро», що демонструє потужний захист перед кризовими коливаннями.
Ще декілька місяців тому у Брюсселі лунали заяви про те, що як тільки ісландці офіційно попросять про членство у ЄС, то їм його нададуть швидко і без перешкод. Адже порівняно з іншими кандидатами, ця країна вже на 90 відсотків відповідає всім вимогам для того, щоб стати 28-ю державою об’єднаної Європи.
«Ісландія вже давно євроінтеґрована»
Європейські міністри із загальних справ та зовнішніх стосунків висловили свою готовність прийняти Ісландію до своїх лав. Проте, як заведено, насамперед, свою думку з цього приводу має висловити Єврокомісія та Європарламент.
«Ми одноголосно вирішили переслати заявку Ісландії до Комісії, щоб вона, як зазвичай, висловила свою думку, – каже шведський міністр із європейських питань Сесілія Малмстрьом. Але ми надіслали також дуже чіткий сигнал Албанії, що їхню заявку теж розглянуть, як тільки у них закінчаться вибори. Та й загалом ми висловили підтримку всім країнам Західних Балкан щодо їхньої європейської перспективи».
Балканські країни, що давно сподіваються на приєднання до Європейської спільноти, подекуди змушені тривалий час чекати відповіді з Брюсселя на свої запити щодо євроінтеграції. Тим часом, терміновість стосовно Ісландії євроустанови пояснюють тим, що ісландці вже майже готові до вступу.
Багато ісландців не хочуть європейського регулювання риболовлі
«Скороченого шляху для Ісландії не буде, – каже з цього приводу єврокомісар з питань розширення Олі Ренн. – Комісія підготує ретельну й об’єктивну оцінку за такою ж методологією, як і для будь-якої країни-апліканта. Проте слід взяти до уваги, що Ісландія – це європейська країна з глибоким та давнім демократичним корінням. Вона вже глибоко інтегрована до Євросоюзу. Дистанція, що нас розділяє, буде подолана швидше, але не обов’язково легше, ніж іншими».
До того ж, перед тим, як стати повноцінними членами Євросоюзу, ісландці повинні ще підтвердити це на своєму всенародному референдумі. Частина населення, тим часом, не надто обнадійливо сприймає перспективу переходу на європейські закони щодо рибальства, яке є одним із головних джерел доходів до державної казни.
З іншого боку, інтереси європейської співдружності у членстві Ісландії, зокрема, полягають у її близькому розташуванні відносно Арктики. Це доволі приваблива перспектива, з огляду на її природні ресурси, на які, як відомо, вже заявляють свої права і Канада, і Сполучені Штати, і Росія, і інші північні держави.
(Брюссель – Прага – Київ)
