Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 06:49

Чи давати кредит «Нафтогазу»? Захід все ще думає


Приміщення «Нафтогазу» в Києві.

Київ – Коливання цін на облігації «Нафтогазу» стурбувало іноземних інвесторів. Їхнє занепокоєння підсилили і заяви українських чиновників щодо реструктуризації боргів компанії, пише газета Financial Times. Передовсім, йдеться про заяву чільника Міністерства фінансів, що невизначеність у термінах одержання «Нафтогазом» фінансової допомоги змушує компанію прискорити перегляд боргів.

Заява про те, що міжнародні фінансові інституції погодилися виділити «Нафтогазу» кредит на суму 1,7 мільярда доларів пролунала ще минулої п’ятниці. Одначе, і досі незрозуміло: коли і якими траншами в Україну надходитимуть ці кошти.

Речник компанії «Нафтогаз» Валентин Землянський в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що про отримання грошей наразі не йдеться.

«Ми маємо виконати певні зауваження, які були висловлені представниками Єврокомісії. Після того надійде перший транш у розмірі 300 мільйонів доларів. Це буде не раніше вересня-жовтня. З боку «Нафтогазу» – це фінансовий аудит. Тобто, ту інформацію, яку на початку місяця ми надавали МВФ, ми маємо надати представникам Єврокомісії. Це аудит ресурсів, який проходив, і який зараз обробляється та питання цінової політики. Про отримання коштів поки що не йдеться», – заявив Валентин Землянський.

Реструктуризація боргів по-українськи налякала інвесторів

Раніше уряд доручив Міністерству фінансів вжити заходів щодо реструктуризації зовнішніх боргів «Нафтогазу», а також зменшити вартість їхнього обслуговування за рахунок рефінансування. Про початок переговорів із кредиторами виконувач обов’язків міністра фінансів Ігор Уманський повідомив наприкінці минулого місяця. Між тим, у середу він заявив, що у зв’язку з тим, що терміни отримання «Нафтогазом» фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій залишаються невизначеними, реструктуризація боргів компанії з єврооблігацій на суму 500 мільйонів доларів, погашення яких припадає на вересень, мусить бути прискорена (організатором випуску облігацій виступив Standard Bank London Limited, а власниками є переважно великі англійські інвестиційні фонди). А Прем’єр Юлія Тимошенко, у свою чергу, заявила, що уряд погасив зовнішніх боргів на суму у півмільярда доларів і надалі продовжуватиме зменшувати зовнішню заборгованість, як дозволятиме криза.

У статті, опублікованій у британській газеті The Financial Times йдеться, що такі заяви українських чиновників викликали занепокоєння інвесторів, оскільки облігації «Нафтогазу» значною мірою знаходяться за межами України і розглядаються як запорука суверенних боргів.

Такі заяви українських чиновників викликали занепокоєння іноземних інвесторів, оскільки облігації «Нафтогазу» значною мірою знаходяться за межами України і розглядаються, як запорука суверенних боргів. У статті, опублікованій у британській газеті Financial Times йдеться, що в останні дні деякі інвестори, які тримають міжнародні облігації «Нафтогазу», підготували скаргу до британських регуляторних інстанцій, зокрема до служби нагляду та регулювання фінансового ринку. Як заявив Філіп Томас, німецький адвокат офшорної компанії «Корблоу», котра має права на 10 мільйонів доларів із півмільярда фінансових зобов’язань «Нафтогазу», західних інвесторів непокоїть падіння ціни на облігації цієї компанії. Упродовж тижня вони впали майже на 20 відсотків.

У Президента і голови уряду не бачать підстав хвилюватись

Проте, на переконання уповноваженого Президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдана Соколовського, наразі підстав для стурбованості інвесторів немає.

«Зовнішні інвестори, що вчасно отримують кошти, які Україна має заплатити, не мають підстав виявляти стурбованість. З державної точки зору, якщо весь процес пройде прозоро, чи це повернення запозичень чи реструктуризація, це все у рамках дозволеного, і в рамках права. Не може бути якихось додаткових стурбованостей», – вважає Соколовський.

Не бачить підстав хвилюватися і радник прем’єра з енергетичних питань Олександр Гудима: «Україну вивчили під великим мікроскопом. Стан «Нафтогазу» вивчив не тільки МВФ, а й Єврокомісія. Немає чого переживати. Україна отримує фінансову допомогу з різних каналів».

До того ж, зазначає Олександр Гудима, з 1 вересня ціна на газ для населення зростає на 20%, як того вимагали МВФ та Єврокомісія, і ці кошти підуть до скарбниці «Нафтогазу». А починаючи з третього кварталу, імпортний газ для України коштуватиме менше 200 доларів за тисячу кубів, тож навантаження на НАК зменшуватиметься.

Обіцяного кредиту не буде?

Кредит від міжнародних фінансових інституцій, заявлений у п’ятницю, має бути спрямований на оплату НАКом російського газу, що закачуватиметься у підземні сховища. Очевидно, що ці кошти надійдуть не раніше осені, а платити потрібно зараз. Тож, за липень і серпень Україна розраховуватиметься з «Газпромом» коштами МВФ. А вже починаючи з вересня, газ закачуватиметься за рахунок нового кредиту.

Між тим, керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін висловлює сумніви, що Україна отримає обіцяні кошти. Зважаючи на те, що Київ отримав третій транш позики МВФ, і нагальна необхідність у коштах зникла, Європа отримала шанс наполегливіше стояти на своїх вимогах. Передовсім, це стосується позиції щодо розділення функцій на внутрішньому ринку газу.

«Кошти в достатньому обсязі Україна отримала через кредит МВФ, тому, я думаю, кошти міжнародним фінансовими установами надані не будуть. Через те, що кошти на закочування газу в Україні є, а також через опортунізм з українського боку у питанні виокремлення компанії «Укртрансгаз» в окреме підприємство», – вважає Бородін.

«Нафтогаз» скомпрометований

Що ж до побоювання інвесторів стосовно ситуації у «Нафтогазі», то, переконаний Костянтин Бородін, підстав для цього більш, ніж достатньо.

«Фінансовий стан компанії є жахливим. Фактично дефолт компанії відбувся ще у жовтні минулого року, коли «Нафтогаз» вперше зірвав виплату кредиту у сумі близько 75 мільйонів доларів Standard Bank London, – зазначає пан Бородін. – А для таких емітентів, як «Нафтогаз» несвоєчасна оплата боргу прирівнюється до дефолт. І це чудово розуміють на Заході».

Підставами для занепокоєння є і суперечливість заяв українських чиновників: «З посиланням на уряд розповсюджувалася інформація, що з кредиту МВФ у сумі 3,6 мільярда доларів, близько половини Кабмін витратить на повернення зовнішніх боргів, зокрема, і євробондів «Нафтогазу». А судячи з нинішніх заяв, такого наміру уряд не має. Тож, інвестори не відчувають гаранті», – говорить Бородін.

Структура та обсяг зовнішнього боргу «Нафтогазу» офіційно не оприлюднювалися впродовж останніх років. За оцінками ж експертів, сьогодні загальна заборгованість НАКу перед банківськими установами становить, як мінімум, 6 мільярдів доларів. А сума його євробондів, яка свого часу дорівнювала 100 відсоткам запозичень компанії, сьогодні не перевищує 10.

Тим часом, рейтингове агентство Moody’s знизило корпоративний рейтинг «Нафтогазу» в іноземній валюті, а також рейтинги дефолт та боргу НАКу, при цьому поставивши їх на перегляд для можливого подальшого зниження.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Тетяна Ярмощук

    Працюю на Радіо Свобода з 2005 року. Укладач та ведуча Ранкової Свободи, пишу на енергетичну та економічну тематику. 2006 року закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. А у 2009-му – Інститут політичних наук. 

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG