Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 09:47

Прага – Угода між Україною та Євросоюзом щодо нового газового кредиту для Києва викликала жваві коментарі низки європейських видань. Оглядачі ставлять питання не лише про достатність для майбутньої «газової стабільності» майже двох мільярдів доларів від ЄС, але й цікавляться, чи дуже вплине на газове постачання політична ситуація в Україні та «політична зацікавленість» з боку Кремля стосовно виборів українського президента. Деякі газети відзначають, що вже сьогодні видно, як газова проблематика впливає на внутрішньо-політичну ситуацію в Україні.

Впливова «Файненшел Таймз» у своїх публікаціях про газову угоду між Брюсселем і Києвом наголошує на трьох складових – необхідності виконання Україною своїх зобов’язань щодо реформування газового сектору, досягнення суттєвого рівня прозорості українського газового ринку і політичної стабільності в державі, як запоруки уникнення газових криз у майбутньому. Йдеться про розподіл 1 мільярда 700 мільйонів газових кредитів європейських фінансових структур як на оплату Україною російського газу, так і на реконструкцію українського газового господарства. Вся складність нинішнього стану «газової проблеми в Україні» криється в різниці між 1,7 мільярда реального європейського кредиту і понад 4 мільярдах доларів, які український уряд хотів отримати від Європи для вирішення проблеми газових запасів на зиму. Урядова структура «Нафтогаз» пояснила, що тут планували потратити нинішні 20 мільярдів кубометрів газу в українських газосховищах на внутрішнє постачання для утримання промислово стабільних низьких цін в період економічної кризи. Але в ЄС вимагають, як одну зі складових газової реформи в Україні, саме підняття внутрішніх цін на газ до економічно виправданого рівня і вважають це важливим джерелом оплати Києвом постачання російського газу. «Файненшел Таймз» інформує також, що український уряд вже погодився на підвищення внутрішніх споживчих цін на газ, але у Москві попереджають, що у разі не отримання Києвом 5 мільярдів доларів «газового кредиту», знову будуть проблеми з українськими платежами за російський газ. В Брюсселі ж сподіваються, що ця угода з Україною зменшить загрозу нової газової кризи. Однак, як зазначає «Файненшел Таймз», минула січнева «газова спроба» Москви «показати світові хаотичну природу українських політичних верхів», не є останньою, бо Кремль спробує ще раз «доказати свою домінуючу роль в регіоні», а саме «у Києві». «Це буде не обов’язково справжня війна»,–наголошує газета.

Європейське видання «Уолл Стріт Джорнал» також попереджає, на основі аналізу міжнародного рейтингового агентства «Стандард енд Пурз», що «вибори в Україні, які заплановані на січень, означають, що економічні і політичні ризики зберігаються» і що кредитування української економіки залишається у довготривалій перспективі «одним із найбільш ризикованих у світі».

Московська «Нєзавісімая Ґазета» цитує українських чиновників, які переконані, що вже при серпневій оплаті 600 мільйонів доларів за російський газ, не зважаючи на отримані кредити МВФ і ЄС, будуть проблеми і «загроза нових газових криз зберігається». Видання також наголошує, що «соратники Тимошенко мотивують опір підвищенню внутрішніх промислових цін на газ намаганням уникнути загибелі промисловості, а противники Тимошенко переконані, що вона намагається задобрити олігархів напередодні президентських виборів». А президентська сторона критикує уряд за «секретні переговори з російськими інвестиційними компаніями», як «не потрібні і небезпечні для України». Тим часом експерти прогнозують, як інформує «Нєзавісімая Ґазета», що реформування «Нафтогазу» і виділення окремо компанії, яка відповідатиме за транзит, вже викликає «паніку серед кредиторів».

Іще одна російська газета – «Время Новостей» – вважає, що унаслідок нових домовленостей між Україною та ЄС «вірогідний новий прояв невдоволення з боку Росії, для якої ця угода фактично не вирішує проблему платежів з боку України, але посилює політичне протистояння між Москвою, Києвом і Брюсселем».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG