Доступність посилання

24 Листопад 2017, Київ 00:56

Чи добрі наслідки втручання урядів в економіку під час глобальної кризи?


Прага – Останні статистичні дані на Заході досить обнадійливі – Німеччина і Франція ніби-то виходять зі спаду. З-за Атлантики, зі США, також передають підбадьорюючі економічні новини останніх тижнів. Фондові ринки стабілізувалися вже з березня. Міністерство торгівлі США заявило, що споживчі витрати ростуть ось вже другий місяць поспіль, що складає в країні більшу частину валового внутрішнього продукту. Американці врятували нещодавно багато. Чи мають вони продовжувати регулювання господарського механізму, чи це зашкодило б глобальному відновленню економіки?

США через їхні розміри і багатства тривалий час вважалися двигуном глобального зростання. Американський же споживач – особливо важлива частина цього рівняння. Споживчі витрати в США складають 70 відсотків ВВП. Америка – це споживаюча спільнота та й багато країн покладаються на американські товари. За час світової кризи американців тратили менше і більше зекономили. Що ж це означає для сподівань на відновлення глобальної економіки?

Десмонд Лечмен, колишній економіст МВФ і нині експерт у вашингтонському Інституті підприємництва, вважає, що у перспективі необхідне переосмислення глобальної економії та прикладів споживання. Лечмен переконаний, що американці змушені будуть, насамперед, з «причини дефіциту платіжного балансу», більше економити і менше витрачати.
Але, тим часом, споживчі витрати мали би вирости в європейських та азійських країнах, особливо – в Німеччині та Китаї, вважає Десмонд Лечмен. Він зазначає, що ці країни нині мають робити більше для стимулювання економік.

«Світова економіка потребує стимулів і їх має бути більше в Європі та Китаї, а Сполучені Штати мають стимулювати менш, – каже Десмонд Лечмен. Тоді б ми мали би балансування. На зміну якому прийде відновлення, якого ми так бажаємо досягнути. Але як лише США відновляться, що ми й очікуємо, вони зіштовхуються з проблемою «дефіциту платіжного балансу», зовнішнього боргу».

Це у свою чергу викличе проблеми країн-експортерів, які потенційно загрожують відновленню, яке вони хочуть бачити.

Алан Мельтцер, професор економіки університету Карнеґі-Меллона з американського Пітсбурга не вважає, що економічні проблеми закінчуються з втручанням влади. Він каже, що такі держави як Німеччина не потребують масованого урядового втручання і, особливо, державного стимулювання. Мельтцер вважає, що приватний сектор абсолютно здатен до рішення проблем самостійно, лише б уряд не заважав.

«Я вважаю, що німці у цілому проводять обережнішу політику. Вони не панікують, як панікує адміністрація Обами, – зазначає Алан Мельтцер. Таким чином, я думаю німці збираються відновлюватися. У німецькому приватному секторі чимало живучості, якщо йому не шкодить регулювання і надмірні податки. Таким чином німці покладаються на відновлення, яке прийде, дуже вірогідно, наступного року внаслідок приватних дій».

Мельтцер вважає, що й у всьому світі, якщо уряди не нав’язують своїх силових впливів економіці через податковий тиск на інвесторів – економічні системи самі віднайдуть шлях із глобальної кризи.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG