Доступність посилання

13 Грудень 2017, Київ 05:57

Київ – Національний банк України має необхідні інструменти, щоб стабілізувати курс гривні. Однак це залежить також від економіки країни. Про це заявив в інтерв’ю Радіо Свобода керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький. Гривню він називає дитиною виробництва, однак на нинішні коливання курсу впливають політичний та психологічний чинники, – впевнений Валерій Литвицький.

– Пане Литвицький, за Вашими прогнозами, що відбуватиметься з гривнею найближчим часом?

– Найближчим часом рівень коливань гривні послабиться, тому що Національний банк бачить розриви у платіжному балансі. На жаль, вони високі, відтік 7 мільярдів, у минулому дефіцит зведеного балансу був плюс 2 мільярди. До речі, заяви, що в платіжному балансі все в шоколаді, все збалансоване, зокрема, зовнішня торгівля, це далеко від істини. І бюджет незбалансований, і спад є, ми все це бачимо.

Але разом з тим у нас є валютні резерви. 28 серпня ми отримаємо додаткову ін’єкцію під валютні резерви 2 мільярди. І тому там, де розриви по платіжному, бюджетному балансу будуть викликані об’єктивними процесами (послабленням економіки), ми будемо виходити з валютними інтервенціями і зрізати ці хвилі коливань, тому що з початку року середньозважений курс був 8,09, вчора був 8,00, наче великих коливань немає. Але,починаючи з середини липня, ми бачимо тривожні сигнали.

Будемо виходити з інтервенціями, з аукціонами. … Але там, де політика, психологія, очікування, заяви, що накручують, де політизація, де надмірне дихання виборів, звичайно, заливати валютними інтервенціями цього розриву ми не будемо. Я сподіваюсь, що відповідна робота буде проведена і тими, хто відповідає за бюджетний баланс, про що Президент правильно говорив, хто відповідає за платіжним баланс, за експорт.

– До скількох гривень знизиться долар найближчим часом?

– Працівники Центральних банків жодної країни світу не дають прогнози коливань. Тим більше, що в нас курс нефіксований. Ми можемо зробити прогнози тільки того, що найближчим часом рівень коливань гривні зменшиться. Будуть наші валютні інтервенції, будуть поповнення валютних резервів, сподіваюсь, буде уряд робити те, що він має робити.

Щодо кінця року, то я спростовую заяви тих, хто грає, підпрацьовуючи, можливо, під валютних гравців, називає, як курс, цифри у двозначному вимірі. Мені навіть соромно ці цифри називати. Це справа бізнесу. Вони на цих хвилях очікувань грають.

Ми знаємо, як на такі речі реагувати. Прошу вас не піддаватись на ті провокації психологічного забарвлення, на ті суми, які називають.

– Пане Валерію, чому українська гривня не є стійкою?

– Тому що обмінний курс гривні, її зовнішня сила залежить від того, яка її внутрішня сила. Яка інфляція в Україні? 15%. Яка інфляція у доларах в країні, до якої Україна неформально прив’язана? 1%. Який спад в Америці? 1,5-2%. Який спад в Україні? 30% і 18% по ВВП. Який платіжний баланс, розрив в Україні? Мінус 7 мільярдів. І так далі.

Хочемо мати більш стійку валюту, треба відновлювати пропозицію, щоб країна більше виробляла, ніж споживала. Тому що платіжний баланс та бюджетний дефіцит свідчить про те, що країна все ще споживає по стандартах 2004-2005 років, а пропозицію виробництва має рівня того, який ви добре знаєте. У минулому році було 2,1, а в цьому - мінус 18.

Гривня – це дитина виробництва, перш за все. Якщо ми хочемо мати кілька місяців, кілька років стабільну гривню, треба думати не тільки про інтервенцію Нацбанку, а й про відновлення економіки, вирівнювання бюджету, вирівнювання платіжного балансу.

І не забувайте, що коли пропонують залити ринок валютними інтервенціями, то забувають, що кожна валютна інтервенція – це вилучення грошей з економіки. Адже, якщо ми продаємо валюту, ми гривню вилучаємо. Я звернув увагу, що одна дуже поважна людина говорить, що економіка висушена, а на наступний день вона говорить, що треба більше інтервенцій. Так ви хочете, щоб вона була висушена і ми давали інтервенції, чи хочете, щоб був певний баланс?

Нацбанк сидить, чесно вам скажу, в певному шпагаті. Ми не хочемо, щоб і коливання були надмірні, але знаємо, як тільки будемо ці коливання згладжувати надмірними інтервенціями, буде різке скорочення монетарної пропозиції. Тому ми не підемо на те, що хвилює деяких бізнесменів та людей. Ми не підемо на монетизацію цінних паперів та зайвого, ми не підемо на монетизацію цінних паперів з рекапіталізації, яка дасть додатковий імпульс ліквідності, небезпечний для цінової стабільності. Я сподіваюсь, у парламенті зрозуміють і небезпеку середньострокового сплеску інфляції після рішення по додатковому збільшенню видатків бюджету на відомі цілі.

Бюджет має бути збалансований, ми виходимо на 5-8% дефіцит. Якщо ми будемо з таким дефіцитом жити кілька років, перспектива повернення гривні як стабільної одиниці звичайно буде під запитанням. Але головне, що ми маємо відповідати не стільки за обмінний курс гривні на інші валюти, скільки за обмінний курс гривні на м’ясо, на сало, на борщ. Треба знижувати інфляцію.

– Все ж таки, хто відповідає за курс гривні: Президент чи Прем’єр? Віктор Ющенко заявляє, що уряд послаблює гривню, Юлія Тимошенко це все спростовує.

– Я політичні заяви не коментую. А що стосується обмінного курсу, то в Конституції записано, що Центральний банк несе відповідальність за стабільність національної грошової одиниці. Стабільність національної грошової одиниці – це купівельна спроможність. З цього випливає, що перш за все і уряд, і Центральний банк у межах своєї компетенції, що в законі про Нацбанк сказано, відповідає за цінову стабільність. Буде цінова стабільність у країні, буде гарне виробництво, буде й обмінний курс відповідний.

Хто відповідає за виробництво? І уряд, і в межах своєї компетенції через кредитну політику і Нацбанк. Хто відповідає за експорт? Знаєте, хто відповідає в межах своїх повноважень. І парламент відповідає. Якщо депутати ухвалюють незбалансований бюджет, то вони закладають міну уповільненої дії на обмінний курс також.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2004 року. Редактор та ведуча програми «Ранкова Свобода». Редактор та ведуча новин. Народилась у 1981 році у Камені-Каширському Волинській області. Вищу освіту здобула у Волинському Державному університеті ім. Лесі Українки.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG