Російська Федерація навряд чи готується до силового захоплення українського Криму, оскільки в найближчій перспективі їй це невигідно.
Таку думку у коментарі кореспонденту УНІАН у Польщі висловила аналітик Центру Східних досліджень Анна Гурська.
«Росії вигідніше мати інструменти для провокацій у Криму, ніж приготуватися до його приєднання», – сказала експерт, коментуючи ухвалені в першому читанні зміни до закону «Про оборону» Росії.
Гурська відзначила, що ці поправки, які дозволять використовувати війська поза російською територією, можуть радше бути таким інструментом та частиною політичної гри, а не реальним свідченням про намір агресії проти України.
Аналітик зауважила, що Україна має іншу вагу в регіоні, ніж Грузія, проти якої у серпні минулого року російські війська провели військову кампанію, додавши, що дуже сумнівається у можливості реалізації «грузинського сценарію» в Криму.
«Не вірю, звичайно, не в 100-річній, а в близькій перспективі, у збройний конфлікт між Україною та Росією», – сказала Гурська.
Вона додала, що військовий конфлікт з українцями не підтримали би самі росіяни.
«Те, що в Росії зростає кількість вороже налаштованих до України громадян, не означає, що вони готові сприйняти збройний конфлікт з Україною», – сказала аналітик.
9 вересня Державна дума Росії одностайно у першому читанні ухвалила ініційовані президентом Росії Дмитром Медведєвим поправки до Закону «Про оборону», які передбачають можливість оперативного використання російських збройних сил за межами Росії.
Передбачено, що формування Збройних сил Росії можуть оперативно використовуватися за межами території Росії для вирішення наступних завдань: відбиття нападу на Збройні сили Росії, або інші війська, дислоковані за межами території країни; відбиття або запобігання агресії проти іншої держави; захисту громадян Росії за кордоном; боротьби з піратством і з метою забезпечення безпеки судноплавства.
Українська сторона висловила стурбованість цим законопроектом Росії.
Таку думку у коментарі кореспонденту УНІАН у Польщі висловила аналітик Центру Східних досліджень Анна Гурська.
«Росії вигідніше мати інструменти для провокацій у Криму, ніж приготуватися до його приєднання», – сказала експерт, коментуючи ухвалені в першому читанні зміни до закону «Про оборону» Росії.
Гурська відзначила, що ці поправки, які дозволять використовувати війська поза російською територією, можуть радше бути таким інструментом та частиною політичної гри, а не реальним свідченням про намір агресії проти України.
Аналітик зауважила, що Україна має іншу вагу в регіоні, ніж Грузія, проти якої у серпні минулого року російські війська провели військову кампанію, додавши, що дуже сумнівається у можливості реалізації «грузинського сценарію» в Криму.
«Не вірю, звичайно, не в 100-річній, а в близькій перспективі, у збройний конфлікт між Україною та Росією», – сказала Гурська.
Вона додала, що військовий конфлікт з українцями не підтримали би самі росіяни.
«Те, що в Росії зростає кількість вороже налаштованих до України громадян, не означає, що вони готові сприйняти збройний конфлікт з Україною», – сказала аналітик.
9 вересня Державна дума Росії одностайно у першому читанні ухвалила ініційовані президентом Росії Дмитром Медведєвим поправки до Закону «Про оборону», які передбачають можливість оперативного використання російських збройних сил за межами Росії.
Передбачено, що формування Збройних сил Росії можуть оперативно використовуватися за межами території Росії для вирішення наступних завдань: відбиття нападу на Збройні сили Росії, або інші війська, дислоковані за межами території країни; відбиття або запобігання агресії проти іншої держави; захисту громадян Росії за кордоном; боротьби з піратством і з метою забезпечення безпеки судноплавства.
Українська сторона висловила стурбованість цим законопроектом Росії.
