Доступність посилання

18 Грудень 2017, Київ 20:50

«Серце під загрозою». Дві третини смертей в Україні - через серцево-судинні хвороби


Операції на серці у Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова АМН України, 3 липня 2009 року.

За кількістю серцево-судинних хвороб Україна посідає І місце в Європі, стверджують вітчизняні кардіологи. Щороку від серцевих недуг помирають майже 500 тисяч українців. За даними міжнародних експертів, від кардіологічних недуг потерпає більше людей, ніж від раку, СНІДу, сухот разом узятих. Які причини збільшення кількості хворих? Чи можуть вони отримати своєчасну якісну медичну допомогу? Що робить українська держава для допомоги сердечникам? Як про них дбають за кордоном?

Фактори ризику і причини

22 мільйони українців страждають від серцево-судинних захворювань, а це майже половина населення, кажуть фахівці Інституту кардіології. Серед факторів ризику – вік, спадковість і належність до «сильної статі». Чоловіки частіше, ніж жінки, страждають від атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, зазначає професор Інституту кардіології Олена Мітченко. «Ми отримали результати аналізів більше 6 тисяч обстежених протягом 2 років. Це були хворі, які мали перший візит до кардіолога. І у більше, ніж у 63% був критично підвищений холестерин. Усі повинні знати свій рівень холестерину. А також є фактори ризику, які також можна усунути – це ожиріння, куріння».

Кардіологічне відділення Київської обласної клінічної лікарні має 80 ліжок і всі вони не порожні, зазначає завідувач відділення Володимир Шпак. Він зазначає, що за їхніми щорічними підрахунками, із року в рік хворих у них лікується більше, ніж розраховано.

60-річна киянка Олена Петрівна змушена витрачати на ліки «від серця» у середньому 100 гривень на місяць. Це з урахуванням того, що вона, як пенсіонер, користується пільгою у 8%, коли купує препарати в аптеці. Років 20 тому значна кількість ліків були у дефіциті, зараз їх безліч, але ціни на них кусаються. «Я постійно приймаю «Предуктал», який коштує 102 гривні, також дорогий «Кардарон». Два рази на рік доводиться проходити обстеження і лягати під крапельниці. Ліки усі є в аптеках, але коштує це дуже дорого».

Методи профілактики

Рівень смертності українців від серцево-судинних недуг – утричі більший, ніж у США та державах Західної Європи, констатує
завідувач кафедри Національного медичного університету ім. О.Богомольця Катерина Амосова. «Вирішення цієї проблеми потребує коштів від країни, яких у нас немає. Але для профілактики грошей взагалі не треба. Наприклад, куріння – найефективніший із усіх методів профілактики. Смертність зменшується на 34%. Ця цифра складає 12%, коли людина п’є аспірин. Окрім цього, потрібно додати боротьбу з ожирінням. Ожиріння –з цього пчинається і діабет, і гіпертонія, і підвищення холестерину».

Державна програма і фінансування


За державною програмою запобігання та лікування серцево-судинних захворювань, хворий після інфаркту має опинитися у лікувальному центрі якомога швидше в найближчі 2 години, про це розповів директор «Інституту кардіології імені академіка Стражеска» Володимир Коваленко. «Сьогодні ми маємо більше 26 таких центрів, а на найближчі 2 роки вони заплановані в кожній області. Сподіваємося, що в наступному році покращиться фінансування і за 2-3 роки буде зроблено все, щоб завершити цю систему в Україні».

Кошти, які виділяє держава на програму запобігання та лікування серцево-судинних хвороб, спрямовуються в основному на закупівлю препаратів, а не на профілактику недуг, стверджує член парламентського комітету з питань охорони здоров'я, лікар-кардіолог Володимир Карпук. «Фінансуванням передбачається 140 мільйонів гривень – цього недостатньо. На рівні областей фінансування як профілактичних, так і лікувальних закладів практично немає. Це перекладається на рівень місцевих і обласних бюджетів. Уже кожна четверта доросла людина має підвищений артеріальний тиск, кожна восьма – ішемічну хворобу. Але раннього лікування у нас немає, немає визначення на поліклінічному рівні холестерину, цукру в крові та своєчасного їх лікування».

Чеські програми допомоги «сердечникам» на державному рівні

Згідно з чеським законодавством, всі громадяни цієї країни повинні мати медичну страховку, яку можна оформити в 11 страхових фірмах. Але саме громадські страхові компанії виконують левову частку державних програм, які стосуються серцево-судинних захворювань. Одна з вимог програми – «сердечник» має стати на облік, що дає можливість зарахувати хворого (наприклад, до черги на складні й дорогі операції), розповідає празька кореспондентка Радіо Свобода Оксана Пеленська.

На окремих обліках, тобто окремими програмами забезпечені хворі, наприклад, після інфаркту чи при якомусь іншому серцево-судинному захворюванні. Цим хворим у межах програми належить спеціальна опіка. Мова про оплачене страховою компанією санаторне лікування, спеціальне медичне обстеження або дорогі, щодо людських і фінансових затрат, операції, включно з пересадкою серця. До програми належить також і профілактика серцевих захворювань серед дітей і молоді.

Скільки б держава не виділяла грошей на лікування серцево-судинних недуг, без зусиль з боку людей рівень захворюваності не знизиться. Якщо не стежити за своїм раціоном, ігнорувати заняття спортом, курити і зловживати спиртним, серце може і не витримати, попереджають лікарі. А показник смертності від серцевих захворювань в Україні сягає 63 % і є одним із найвищих у світі.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG