Так, впливова лондонська «Файненшел Таймз» наголошує, що Берлін після недільних парламентських виборів стає твердішим щодо намагань Туреччини вступити до ЄС. Газета пише також із посиланням на дипломатів Євросоюзу, що у більшості аспектів німецька зовнішня політика збереже попередні підходи, включно з намаганнями тримати добрі стосунки з Росією, обережним ставленням до війни в Афганістані. Однак, як звертає увагу «Файненшел Таймз», «єдина сфера, на яку вплине програш соціал-демократів і прихід до влади «вільних демократів», – це турецьке питання». І, на думку газети, у цьому питанні новий уряд Анґели Меркель займатиме позицію, яка б дозволила тягнути час, не зривати переговори з Анкарою і намагатися вирішити кіпрське питання. «Файненшел Таймз» також відзначає, що нові спільники ХДС/ХСС у владі – «вільні демократи» – хоча й не виключають можливості вступу Туреччини до ЄС, але вважають, що ця країна сьогодні ще не готова до членства через низку невиконаних критеріїв щодо вступу. Оглядачі також відзначають, що позиція «вільних демократів», представник яких, імовірно, очолить зовнішньополітичне відомство Німеччини, мало чим відрізняється щодо перспектив членства в ЄС України. «Вільні демократи» вважають, що лише у довгостроковій перспективі Україна має стати членом ЄС.
Оглядач британської «Таймз» Тоні Гелпін вважає, що вступ Росії до НАТО – це спосіб уникнути нової «холодної війни». Автор газети наголошує, що найбільша напруженість останніми роками між Заходом і Москвою виникала саме через страх Росії щодо наближення НАТО до її кордонів. «Це питання втратило б свою актуальність, якби Росія стала кандидатом на вступ до альянсу», – вважає Тоні Гелпін. Аналітик також наголошує, що заявка Росії змусила б її переглянути стосунки з країнами Балтії, Україною, Грузією, Польщею та сприяла б демократизації Росії. Згаданий експерт також відзначає, що «якби Україна і Росія були членами НАТО, то це послабило б між цими країнами напруженість, пов’язану з російським Чорноморським флотом і Кримом… тоді російські амбіції виявилися б зупиненими». Тоні Гелпін на сторінках лондонської «Таймз» також нагадує, що ще у 2001 році тодішній російський президент Володимир Путін не виключив вступ Росії до НАТО.
Російська «Нєзавісімая ґазета» інформує про фінансову напруженість між українським урядом та Національним банком щодо способів операцій на валютному ринку й вказує на те, що МВФ нині цікавиться, куди поділися 11 мільярдів із суми стабілізаційного кредиту, вже наданого Фондом для України. Газета також наголошує, що через очікування нових труднощів у переговорах із МВФ у Києві продовжують шукати інших потенційних кредиторів, включно з Росією й Китаєм. «Нєзавісімая ґазета» інформує зі своїх джерел в уряді України, що якраз із такою метою Юлія Тимошенко поїде у жовтні до Пекіна, де різні джерела оцінюють українську кредитну перспективу на суму у 2–5 мільярдів доларів.
Американське агентство «Асошіейтед Прес» повідомляє нові деталі щодо вимог України до Росії про екстрадицію для допиту трьох підозрюваних в отруєнні Віктора Ющенка у 2004 році, коли він був кандидатом на Президента України. Агентство також наголошує, що Росія відмовляється видати у цій справі Україні для допитів колишнього чільника СБУ Володимира Сацюка, який має подвійне громадянство. Тут також ідеться про можливу причетність Москви до отруєння Віктора Ющенка.
(Прага – Київ)
Оглядач британської «Таймз» Тоні Гелпін вважає, що вступ Росії до НАТО – це спосіб уникнути нової «холодної війни». Автор газети наголошує, що найбільша напруженість останніми роками між Заходом і Москвою виникала саме через страх Росії щодо наближення НАТО до її кордонів. «Це питання втратило б свою актуальність, якби Росія стала кандидатом на вступ до альянсу», – вважає Тоні Гелпін. Аналітик також наголошує, що заявка Росії змусила б її переглянути стосунки з країнами Балтії, Україною, Грузією, Польщею та сприяла б демократизації Росії. Згаданий експерт також відзначає, що «якби Україна і Росія були членами НАТО, то це послабило б між цими країнами напруженість, пов’язану з російським Чорноморським флотом і Кримом… тоді російські амбіції виявилися б зупиненими». Тоні Гелпін на сторінках лондонської «Таймз» також нагадує, що ще у 2001 році тодішній російський президент Володимир Путін не виключив вступ Росії до НАТО.
Російська «Нєзавісімая ґазета» інформує про фінансову напруженість між українським урядом та Національним банком щодо способів операцій на валютному ринку й вказує на те, що МВФ нині цікавиться, куди поділися 11 мільярдів із суми стабілізаційного кредиту, вже наданого Фондом для України. Газета також наголошує, що через очікування нових труднощів у переговорах із МВФ у Києві продовжують шукати інших потенційних кредиторів, включно з Росією й Китаєм. «Нєзавісімая ґазета» інформує зі своїх джерел в уряді України, що якраз із такою метою Юлія Тимошенко поїде у жовтні до Пекіна, де різні джерела оцінюють українську кредитну перспективу на суму у 2–5 мільярдів доларів.
Американське агентство «Асошіейтед Прес» повідомляє нові деталі щодо вимог України до Росії про екстрадицію для допиту трьох підозрюваних в отруєнні Віктора Ющенка у 2004 році, коли він був кандидатом на Президента України. Агентство також наголошує, що Росія відмовляється видати у цій справі Україні для допитів колишнього чільника СБУ Володимира Сацюка, який має подвійне громадянство. Тут також ідеться про можливу причетність Москви до отруєння Віктора Ющенка.
(Прага – Київ)
