У редакційному коментарі британської «Ґардіан» відзначається, що доповідь ЄС щодо причин російсько-грузинської війни є «на користь Росії» і документ обов’язково викличе протести. Газета зазначає, що комісія Тальявіні визнала «притік добровольців та найманців через Рокський тунель із Росії до Південної Осетії ще на початку серпня і що російські повітряні сили нападали на цілі поза спірною зоною раніше, аніж це потім визнавалося». Але, як наголошує британське видання, комісія ЄС у висновках по центральній темі вирішила, що свідчень про широкомасштабне російське вторгнення напередодні 8 серпня є недостатньо і це не дає можливості перевірити, чи була Росія вже на грані вторгнення до Південної Осетії. Тому комісія ЄС, як зауважує «Ґардіан», дійшла висновку, що «дії Грузії не можуть бути виправдані з погляду міжнародного права». Газета вважає надзвичайно важливими висновки комісії ЄС про непропорційні дії Росії в Грузії, етнічні чистки в грузинських селах та понад сто тисяч грузинських біженців і також невиправдане вторгнення російської армії на іншу спірну територію – Абхазію. І це не лише тому, що конфлікт й далі продовжується. До цього «Ґардіан» відразу ж додає, що Москва поводиться як ортодоксальна імперська сила, котра, користуючись своїми енергетичними перевагами, намагається нав’язувати свою волю слабшим сусідам, «оновлюючи мініСРСР». У редакційній статті також наголошено, що «колишні жертви радянської тоталітарної сили, такі як Польща та країни Балтії, аргументували – НАТО повинно протистояти новому самоствердженню Росії та прийняти Грузію і Україну до західного оборонного союзу». «Вони так думають і сьогодні», – наголошує «Ґардіан». Газета резюмує також, що події російсько-грузинської війни продемонстрували всю складність ситуації на Кавказі, а також те, що президент Грузії Міхеїл Саакашвілі далеко не демократ. «Ґардіан» завершує редакційний коментар словами проте, що «доповідь ЄС має бути застереженням для тих, хто поспішає з твердженнями про справжню суть стосунків Росії зі своїми найближчими сусідами».
Агентство «Ройтерз» у своєму оперативному аналізі також вважає, що «доповідь ЄС... більше зашкодить Грузії, аніж Москві». Оглядач Майкл Скотт наголосив, що «такі впливові члени ЄС, як Франція, Німеччина та Італія, котрі прагнуть всіляко покращити ділові стосунки з Москвою, візьмуть до уваги вигідність звіту ЄС про ту війну для уникнення суперечок із Росією з приводу того вторгнення». Тут також відзначено, що «викладені у звіті дані, котрі виправдовують, по суті, воєнні дії Росії на початку конфлікту – у відповідь на грузинське атакування Цхінвалі – дозволяють Кремлю ствердитися у своєму намірі продовжити брутальну політику проти, користуючись російським виразом, «режиму Саакашвілі».
Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ», аналізуючи звіт комісії ЄС щодо російсько-грузинської війни, вказує на реальність «російської загрози» для інших регіонів Східної Європи, включно з Україною. Тут також, як наголошує видання, проявилися кричущі порушення Росією міжнародного права, такі ж прямі погрози Москви Києву, як і Грузії напередодні російського вторгнення, така ж масова видача російських паспортів у Криму, як і в Абхазії та Південній Осетії. «Брюссель має наміри привести до ЄС і Україну, тому там мусили б ставити питання про цю агресивність Москви щодо української державності», – стверджує «Ноє Цюрхер Цайтунґ». Ця газета також зауважує, що «від самого початку роботи комісії Тальявіні на неї чинився тиск, бо різні конфліктуючі партії ЄС та держави спільноти формулювали різні очікування від результатів роботи комісії... одні хотіли (як, наприклад, МЗС Німеччини) повісити Саакашвілі на ганебний стовп... інші, навпаки, бачити засудженою лише Росію». Швейцарське видання також вважає, що звіт ЄС не вирішує складних суперечностей на Кавказі і загроза нової війни залишається, поки самі непримиренні сторони протистояння не знайдуть компроміс.
У пресі звертається увага на місце у звіті комісії ЄС, де йдеться про «здоровий глузд» у постачанні зброї до конфліктних регіонів і міститься заклик не перевищувати цю межу, щоб не сприяти більшій дестабілізації ситуації. Австрійська «Ді Прессе» виділяє один із висновків комісії Тальявіні про те, що «міжнародна спільнота не діяла достатньо рішуче, щоб обмежити конфлікт. США, а також Україна, Чехія та Ізраїль зміцнювали грузинську армію. При Саакашвілі військові витрати виросли до 8 відсотків валового внутрішнього продукту Грузії», – цитує віденська газета рядки зі звіту ЄС.
«Уолл Стріт Джорнал» та «Файненшел Таймз» вважають, що дуже важливим висновком комісії ЄС під керівництвом Гайді Тальявіні є засудження окупації Росією двох автономних районів Грузії і підтримка позиції ЄС та США про те, що «Абхазія і Південна Осетія не мають юридичного права на відокремлення». А «Файненшел Таймз» зауважує також, що «невизнання доповіддю ЄС претензій Росії на сфери впливу в принципі може мати далекосяжні наслідки, наприклад, щодо України».
Вже згадана «Файненшел Таймз» інформує, що «Нафтогаз» веде боротьбу з метою уникнути дефолту» і ближчий до того, щоб переконати інвесторів у доцільності реструктуризації своїх боргів. Газета також інформує про те, що російські власники євробондів «Нафтогазу» з компанії «Корблоу» погодилися з пропозиціями компанії і відмовилися від раніше обіцяного блокування реструктуризації боргів українського енергетичного гіганта. Також йдеться про те, що справа щодо подальшої долі «Нафтогазу має бути вирішена до 8-19 жовтня, коли інвестори мають остаточно вирішити, чи «приймати, чи відхиляти пропозиції щодо реструктуризації боргів «Нафтогазу». «Файненшел Таймз» також наводить думки експертів про те, що українська енергетична потуга ближча до того, щоб укласти з інвесторами «мирову угоду».
Російська «Нєзавісімая ґазета» повідомляє, що «Пекін готовий взяти Київ на буксир», маючи на увазі «розрахунки Тимошенко на китайські інвестиції». Видання стверджує з посиланнями на західних експертів, що Китай зацікавлений у деяких українських технічних можливостях для модернізації своїх виробництв. Тобто, що між Києвом та Пекіном є взаємний інтерес у співпраці і тому сподівання уряду Тимошенко так необхідні кредити з Китаю є небезпідставними. Щоправда, як посилається «Нєзавісімая ґазета» на джерело в Києві, «на сьогодні навіть остаточна дата (імовірно, у жовтні) візиту Прем’єр-міністра Тимошенко до Пекіна ще не затверджена остаточно».
(Прага – Київ)
Агентство «Ройтерз» у своєму оперативному аналізі також вважає, що «доповідь ЄС... більше зашкодить Грузії, аніж Москві». Оглядач Майкл Скотт наголосив, що «такі впливові члени ЄС, як Франція, Німеччина та Італія, котрі прагнуть всіляко покращити ділові стосунки з Москвою, візьмуть до уваги вигідність звіту ЄС про ту війну для уникнення суперечок із Росією з приводу того вторгнення». Тут також відзначено, що «викладені у звіті дані, котрі виправдовують, по суті, воєнні дії Росії на початку конфлікту – у відповідь на грузинське атакування Цхінвалі – дозволяють Кремлю ствердитися у своєму намірі продовжити брутальну політику проти, користуючись російським виразом, «режиму Саакашвілі».
Швейцарська «Ноє Цюрхер Цайтунґ», аналізуючи звіт комісії ЄС щодо російсько-грузинської війни, вказує на реальність «російської загрози» для інших регіонів Східної Європи, включно з Україною. Тут також, як наголошує видання, проявилися кричущі порушення Росією міжнародного права, такі ж прямі погрози Москви Києву, як і Грузії напередодні російського вторгнення, така ж масова видача російських паспортів у Криму, як і в Абхазії та Південній Осетії. «Брюссель має наміри привести до ЄС і Україну, тому там мусили б ставити питання про цю агресивність Москви щодо української державності», – стверджує «Ноє Цюрхер Цайтунґ». Ця газета також зауважує, що «від самого початку роботи комісії Тальявіні на неї чинився тиск, бо різні конфліктуючі партії ЄС та держави спільноти формулювали різні очікування від результатів роботи комісії... одні хотіли (як, наприклад, МЗС Німеччини) повісити Саакашвілі на ганебний стовп... інші, навпаки, бачити засудженою лише Росію». Швейцарське видання також вважає, що звіт ЄС не вирішує складних суперечностей на Кавказі і загроза нової війни залишається, поки самі непримиренні сторони протистояння не знайдуть компроміс.
У пресі звертається увага на місце у звіті комісії ЄС, де йдеться про «здоровий глузд» у постачанні зброї до конфліктних регіонів і міститься заклик не перевищувати цю межу, щоб не сприяти більшій дестабілізації ситуації. Австрійська «Ді Прессе» виділяє один із висновків комісії Тальявіні про те, що «міжнародна спільнота не діяла достатньо рішуче, щоб обмежити конфлікт. США, а також Україна, Чехія та Ізраїль зміцнювали грузинську армію. При Саакашвілі військові витрати виросли до 8 відсотків валового внутрішнього продукту Грузії», – цитує віденська газета рядки зі звіту ЄС.
«Уолл Стріт Джорнал» та «Файненшел Таймз» вважають, що дуже важливим висновком комісії ЄС під керівництвом Гайді Тальявіні є засудження окупації Росією двох автономних районів Грузії і підтримка позиції ЄС та США про те, що «Абхазія і Південна Осетія не мають юридичного права на відокремлення». А «Файненшел Таймз» зауважує також, що «невизнання доповіддю ЄС претензій Росії на сфери впливу в принципі може мати далекосяжні наслідки, наприклад, щодо України».
Вже згадана «Файненшел Таймз» інформує, що «Нафтогаз» веде боротьбу з метою уникнути дефолту» і ближчий до того, щоб переконати інвесторів у доцільності реструктуризації своїх боргів. Газета також інформує про те, що російські власники євробондів «Нафтогазу» з компанії «Корблоу» погодилися з пропозиціями компанії і відмовилися від раніше обіцяного блокування реструктуризації боргів українського енергетичного гіганта. Також йдеться про те, що справа щодо подальшої долі «Нафтогазу має бути вирішена до 8-19 жовтня, коли інвестори мають остаточно вирішити, чи «приймати, чи відхиляти пропозиції щодо реструктуризації боргів «Нафтогазу». «Файненшел Таймз» також наводить думки експертів про те, що українська енергетична потуга ближча до того, щоб укласти з інвесторами «мирову угоду».
Російська «Нєзавісімая ґазета» повідомляє, що «Пекін готовий взяти Київ на буксир», маючи на увазі «розрахунки Тимошенко на китайські інвестиції». Видання стверджує з посиланнями на західних експертів, що Китай зацікавлений у деяких українських технічних можливостях для модернізації своїх виробництв. Тобто, що між Києвом та Пекіном є взаємний інтерес у співпраці і тому сподівання уряду Тимошенко так необхідні кредити з Китаю є небезпідставними. Щоправда, як посилається «Нєзавісімая ґазета» на джерело в Києві, «на сьогодні навіть остаточна дата (імовірно, у жовтні) візиту Прем’єр-міністра Тимошенко до Пекіна ще не затверджена остаточно».
(Прага – Київ)
