Конституційний Суд визнав гарантованим право осіб, які є свідками у кримінальній справі, на правову допомогу під час допиту в органах дізнання, досудового слідства або надання пояснень іншим державним органам.
Таке рішення КСУ оприлюднив сьогодні у справі за зверненням громадянина Ігоря Голованя.
«Положення частини 1 статтi 59 Конституцiї України «Кожен має право на правову допомогу» слiд розумiти, як гарантовану державою можливiсть будь-якiй особi, незалежно вiд характеру її правовiдносин з державними органами, органами мiсцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними i фiзичними особами, вiльно, без неправомiрних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсягах i формах, як вона того потребує», – йдеться в рiшеннi КСУ.
Крім того, відповідно до рішення КСУ, свідок на власний розсуд може обрати, хто захищатиме його інтереси в ході дізнання: особа, що одержала право займатися адвокатською діяльністю, чи той, хто не має такого права.
Необхідність в офіційному тлумаченні цих положень автор звернення пояснював неоднозначністю їх розуміння і застосування посадовими особами органів прокуратури, зокрема слідчими при проведенні допитів свідків у кримінальних справах.
На його думку, відмова слідчих проводити процесуальні дії зі свідком у присутності його адвоката є обмеженням конституційного права на правову допомогу і може призвести до порушення прав людини і громадянина.
Таке рішення КСУ оприлюднив сьогодні у справі за зверненням громадянина Ігоря Голованя.
«Положення частини 1 статтi 59 Конституцiї України «Кожен має право на правову допомогу» слiд розумiти, як гарантовану державою можливiсть будь-якiй особi, незалежно вiд характеру її правовiдносин з державними органами, органами мiсцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, юридичними i фiзичними особами, вiльно, без неправомiрних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсягах i формах, як вона того потребує», – йдеться в рiшеннi КСУ.
Крім того, відповідно до рішення КСУ, свідок на власний розсуд може обрати, хто захищатиме його інтереси в ході дізнання: особа, що одержала право займатися адвокатською діяльністю, чи той, хто не має такого права.
Необхідність в офіційному тлумаченні цих положень автор звернення пояснював неоднозначністю їх розуміння і застосування посадовими особами органів прокуратури, зокрема слідчими при проведенні допитів свідків у кримінальних справах.
На його думку, відмова слідчих проводити процесуальні дії зі свідком у присутності його адвоката є обмеженням конституційного права на правову допомогу і може призвести до порушення прав людини і громадянина.
