Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 09:51

ЄС зробив амбіційні кліматичні ставки. Чи підуть слідом решта держав планети?


Учасники саміту ЄС, Брюссель, 10 грудня 2009 року

Брюссель – У п'ятницю закінчився останній у цьому році саміт Європейського Союзу. У той час, коли у Копенгагені точаться дискусії щодо боротьби із глобальним потеплінням, європейські лідери у Брюсселі на дводенному зібранні намагалися визначити спільну потужну лінію, з якою Європа виступить на вирішальних зустрічах доленосної кліматичної конференції. Насамперед, скільки грошей країни ЄС готові надати бідним державам, щоб ті адаптувалися до кліматичних змін. Але не лише клімат був на столі переговорів лідерів об’єднаної Європи.

Двадцять сім країн європейської співдружності пішли далі раніше взятих на себе кліматичних зобов’язань. До 2020 року держави обіцяли скоротити викиди парникових газів на 30 відсотків. Нинішній новий виклик – не 20, як раніше, а 30 відсотків порівняно із показниками 1999 року, – буде здійснено за умови, якщо подібні обіцянки дадуть і інші держави світу.

«Європейський Союз зобов’язався зменшити свої викиди до 30 відсотків до 2020 року, – заявив у Брюсселі прем’єр-міністр Великобританії Ґордон Браун. – Ми зійшлися на тому, що між 2010-м та 2012 роками Європа надасть 10 мільярдів доларів (бідним країнам Африки, Азії та іншим для боротьби із потеплінням). Ми також домовилися, що у копенгагенській угоді має бути зазначене фінансування на порятунок лісів, а їх вирубування у цілому світі до 2015 року мають бути скорочені на 25 відсотків».

«Висока планка кліматичної допомоги»

Ці гроші збиратимуть на добровільній основі, тобто кожна європейська держава сама визначатиме суму свого внеску.

Європа, так би мовити, високо підняла планку у справі боротьби із кліматичними змінами, щоб інші розвинені держави, а також країни, що набирають економічні темпи, взяли з неї приклад. «Боротися самотужки із кліматом неможливо», – зауважив французький президент Ніколя Саркозі.

«Ми несемо відповідальність за клімат, але її повинні розділити з нами й інші держави, такі, наприклад, як Китай і Сполучені Штати», – додає прем'єр-міністр Швеції Фредрік Райнфельдт.

Швеція, яка закінчує своє головування у Євросоюзі і стала останьою країною, що керувала переговорами 27 європейських лідерів, наразі підбиває підсумки роботи.

Інавгурація нового обличчя Європи

Серед досягнень Швеції не лише кліматичні зобов’язання, а й початок реформування європейських установ. Як висловився голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, шведи провели «інавґурацію нового обличча Європейського Союзу». Мається на увазі і переобрання нової Єврокомісії та її лідера, ухвалення Лісабонської угоди і вибори президента Європейської ради та верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Чимало уваги на цьому саміті приділили й фінансовій кризі та новій стратегії Євросоюзу в умовах виходу економіки з кризового коловороту. Попри погодження способів захисту від можливих майбутніх криз, лідери підтримали ідею нової післякризової стратегії розвитку співдружності, повідомив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу.

«Всі європейські лідери підтримали мою ідею створення нової стратегії (сталого розвитку під назвою) «Європейський Союз-2020», – зауважив Баррозу. – Ми й надалі будемо її обговорювати на позачерговому саміті у лютому. У будь-якому разі, нова стратегія, що замінить попередню програму, має надати Європі більшої конкурентоздатності у світі».

Поміж іншими питаннями, лідери ЄС висловили задоволення роботою, що ведеться в рамках програми «Східного партнерства». «Рада Євросоюзу задоволена всіма кроками й ініціативами, здійсненими останнім часом для поглиблення стосунків між ЄС та країнами-партнерами», – сказано в підсумковому документі саміту. У започаткованій цього року схемі «Східне парнерство» беруть участь Україна, Білорусь, Молдова, а також три країни Південного Кавказу.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG