Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 07:03

На саміті в Копенгагені назріває розкол


Cвітлова інсталяція на конференції ООН зі змін клімату в Копенгагені, 9 грудня 2009 року

Прага – На світовому саміті з протистояння змінам клімату, який триває в датському Копенгагені та ще й на найвищому рівні, назріває розкол між багатими і бідними країнами. Йдеться про попередньо розповсюджений проект підсумкового документу саміту, який розробили представники розвинутих країн і господарі конференції. Чимало представників країн, що розвиваються, обвинувачують розвинуті країни не лише у розповсюдженні наперед не узгодженого з ними проекту, але й стверджують, що на бідні країни планується скинути надмірний тягар по боротьбі з тепловими викидами.

Атмосферу саміту в Копенгагені отруюють не лише анонімні електронні листи в інтернеті про те, що загроза глобального потепління перебільшена, і не лише старі суперечки між США, як найбільшим індустріальним забруднювачем атмосфери, та іншими країнами, але й нові розбіжності.

Експерти відзначають, що на роботі цього важливого саміту не могла не позначитися глобальна криза. Адже в суспільствах сьогодні не хочуть і чути про якесь скорочення викидів, чи, тим більше, скорочення виробництв, бо це загрожує втратою роботи, втратою прибутків і таке інше. Тому й у Копенгагені багато офіційних представників індустріальних країн налаштовані прагматично.

Сьогодні все більше чути голоси, що не варто поспішати, а необхідно вивчити проблему скорочення викидів серйозніше. Але гул невдоволення натовпу в Копенгагені, де делегатів саміту всього кілька сотень, а простих «роззяв» тисячі, все ж схиляється на користь тих, хто каже, що час для роздумів давно минув і треба діяти негайно. Головний директор комітету ООН з протидії змінам клімату Іво де Бур, слухаючи ці голоси, зауважив: «Час для формальних рішень завершений. Час для старих заяв і відомих положень минає. Прийшов час для того, щоб звернутися один до одного».

Хто заплатить бідним країнам за їхнє скорочення викидів до атмосфери?


Країни, що розвиваються, обурені тим, що група індустріальних країн на чолі з Данією, господарем світового саміту по боротьбі з глобальним потеплінням, розповсюдила підсумковий проект документа, який є «несправедливим» щодо бідних країн. Вони стверджують, що багатим країнам за цим документом дозволяється викидати в атмосферу більше викидів, аніж це пропорційно дозволяється країнам, що розвиваються.

Радник із проблем кліматичних змін організації «Акція допомоги» Гарієт Сінґ зазначає: «Уряд Данії повнен бути повністю неупередженим, він має допомагати всім і не вести себе як сторона багатих країн. Я думаю, що вони самі себе поставили під загрозу, випускаючи цей документ, їхній власний текст, котрий, не зважаючи на честолюбство, ставить під загрозу весь процес».

Датська сторона заперечує будь-яку змову і говорить про повну відкритість процесу дискусій в Копенгагені. Але, наприклад, африканські представники у вівторок вже пригрозили, що бойкотуватимуть саміт, якщо їхні інтереси не будуть враховані. Газети оприлюднили інформацію про намагання індустріальних країн обмежити роль ООН і підпорядкувати «зелений фонд», який розпоряджатиметься компенсаційними коштами Світовому банку і МВФ, котрі ближчі до інтересів багатих країн. Проти цього бідні країни.

Виглядає, що рішення саміту саме у юридичній площині будуть даватися непросто. А, скажімо, радник із кліматичних змін із Міжнародного благочинного фонду «Оксфам» Антоніо Гілл взагалі вважає, що в проекті підсумкового документа саміту дуже малі масштаби зменшення викидів на наступний період до 2020 року. Гілл вважає, що 20-25 відсотків – це ніщо, бо потрібно скорочувати викиди щонайменше на 40 відсотків, як це й рекомендують вчені.

Тим часом Україну символічно визнали у вівторок в Копенгагені як країну, яка має «найгіршу норму скорочення у світі, бо її обіцянка скоротити викиди у порівнянні з 1990 роком на 20 відсотків – виглядає смішною, коли це означає фактично збільшення на 75 відсотків стосовно сьогоднішніх показників України». Це пояснюється, на думку фахівців, індустріальним занепадом України у порівнянні з 1990 роком. Відомо, що Україна налаштована торгувати своїми квотами на теплові викиди з іншими країнами. Вартість цих квот оцінюється у 5-8 мільярдів доларів.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG