Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 11:24

За офіційною статистикою, майже третина українців (близько 14 мільйонів) – пенсіонери, а тих, хто платить внески на пенсійне страхування, – 15 мільйонів. Незважаючи на цю тенденцію, всупереч кризі та наближенню президентських виборів, Кабінет Міністрів України звітує про регулярне зростання пенсій. Натомість опоненти урядовців заявляють про те, що рівень соціального захисту людей різко погіршився. Як вплине на розмір пенсій відсутність ухваленого бюджету і проведення виборів, коли всі кандидати роздають популістські обіцянки? Та як можна реформувати пенсійну систему, щоб вона була оптимальнішою для України?

Дніпропетровські пенсіонери отримують гроші вчасно

Тільки цього року грудневі виплати більші, ніж виплати у листопаді в середньому на 20 гривень, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у цьому регіоні Юлія Рацибарська. А втім, співробітники Пенсійного фонду в області наголошують: уже навіть таке підвищення розміру пенсій значно збільшує потребу в коштах.

Тим часом зростають борги із пенсійних відрахувань підприємств області перед Пенсійним фондом. Стягувати борги допомагає прокуратура. Найскладніша ситуація — із комунальними підприємствами. Серед них є такі, які винні Пенсійному фонду по 3 –4, а деякі й по 18 мільйонів гривень.

Результати перерахунків розмірів пенсій у Дніпропетровській області: 40% пенсіонерів отримали збільшення пенсій тільки на 1-10 гривень, 44% — на 20-50 гривень.

Уряд звітує про регулярне зростання пенсій

Неухвалення бюджету не вплине на наповнення Пенсійного фонду. «Ми забезпечимо виплату пенсій у повному обсязі за січень, і в наступні місяці», – заявила міністр праці та соціальної політики України Людмила Денисова.

За два останніх роки розмір середньої пенсії в Україні зріс на третину. «Якщо порівнювати розмір середньої пенсії станом на січень 2008 року (752 гривні) та станом на грудень 2009 року (972 гривні), то показники збільшилися на 29%», – зазначила Валентина Кудіна, начальник відділу загальнообов’язкового та добровільного накопичувального пенсійного забезпечення Міністерства праці й соціальної політики України.

Люди не в змозі вижити на одну пенсію


За нинішньої соціальної політики в Україні пенсіонери змушені терпіти нестатки, стверджує зі свого боку народний депутат від Партії регіонів, заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики й праці Ярослав Сухий. «Навіть настойка «собачої кропиви», яку купували за копійки, тепер коштує гривні, також подорожчав барбовал та корвалол. Але справа не в цифрах. Свого часу 300 гривень – це була висока пенсія, бо ціни були меншими. Але інфляція росте, відповідно, й ціни. Цілком зрозуміло, що на відсоток інфляції має рости й мінімальна пенсія. Має бути чітке дотримання закону», – пояснив Ярослав Сухий.

Чинна «солідарна» пенсійна система застаріла

Україна успадкувала з радянських часів так звану «солідарну» пенсійну систему, що передбачає виплати зі внесків населення. Але така система є і застарілою, і неефективною, констатують експерти. Мало того, що великі відрахування до Пенсійного фонду сприяють приховуванню зарплат «у тіні», та ще й дається взнаки демографічна криза. «Старіння населення триватиме і поглиблюватиметься. Цього не можна уникнути ні за яких обставин», – констатує Олена Палій, експерт Інституту демографії й соціальних досліджень.

Як наслідок, уже зараз на одного пенсіонера припадає одна людина, що працює і, відповідно, відраховує гроші в Пенсійний фонд.

Перспективи розвитку накопичувальної пенсійної системи


Про те, що пенсійну систему треба змінити, в Україні говорять уже років з двадцять. Шість років тому нарешті набув чинності Закон про нову пенсійну систему, де окрім чинної («солідарної») передбачили ще одну – накопичувальну (її ще називають «другий рівень» нової пенсійної системи). Її дія на практиці передбачає збір грошей працівником та роботодавцем на рахунок, з якого той, хто відкладав кошти, одержуватиме пенсію.

Основні переваги накопичувального підходу для держави – зменшення відрахувань до Пенсійного фонду, повний вихід зарплат із «тіні». А для самого майбутнього пенсіонера – це, по-перше, його кошти (щось подібне до рахунку в банку), які мають бути захищені від можливого втручання держави; по-друге, людина матиме право сама встановити бажаний розмір виплат і пенсійний вік. (Крім того, коли будуть виплати із Накопичувального фонду, пенсіонер також отримуватиме гроші із солідарної системи).

Експерт Анатолій Федоренко переконує, що запровадження «другого рівня» нової пенсійної системи можна не відкладати до кращих часів. «Я категоричний противник того, щоб відкладати упровадження системи на якесь щасливе майбутнє, коли в нас будуть високі темпи зростання, коли в нас не буде дефіциту державного бюджету, дефіциту бюджету Пенсійного фонду і виконана безліч інших умов, які в нашій країні не можна виконати принаймні ще 20 років. Чому? Тому що я вважаю, що другий рівень – це не тягар для держави, це спасіння її фінансової системи», – сказав Анатолій Федоренко.

Менш оптимістично налаштовані щодо накопичувальної пенсійної системи експерти говорять і про ризики її запровадження. Зокрема,
якщо внески працівника принесуть маленький відсотковий дохід, людина може зрештою отримати меншу, ніж у солідарній системі, пенсію.

Пенсійному фонду бракує коштів (дефіцитна частина становить 25 мільярдів гривень), і це може позначитися на втіленні планів уряду стосовно поточних виплат, зауважує колишній віце-прем'єр України Володимир Лановий. А щоб запрацювала накопичувальна система, варто провести податкову реформу, наголошує Володимир Лановий.

Накопичувальна система передбачає: люди нараховують зі своїх заробітних плат гроші на власні пенсійні рахунки – це означає, що окрім 15% податку вони мають платити ще кілька відсотків до такого пенсійного внеску, пояснив Володимир Лановий. «Я думаю, що дуже важко запровадити цю норму і вона не буде дуже популярною – це збільшення податкових навантажень на зарплати та інші доходи робітників. Інший шлях – це зменшення податку в бюджет з доходів громадян (із 15% до 7-8%), а інша частина – відраховування в накопичувальний державний пенсійний фонд», – пропонує Володимир Лановий.

У всіх державах Європи (крім Білорусі й Росії) пенсійний вік вищий, ніж в Україні: у жінок в середньому на 7 років, у чоловіків – на 5. При цьому співвідношення між працівниками й пенсіонерами у цих державах не таке, як в Україні.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG