Знайомтесь: Кеті Бартон, громадянка Великобританії, професійний журналіст, понад 20 років працювала у Всесвітній службі ВВС, працювала в Афганістані, Ірані, на Близькому Сході. Останні 5 років Кеті Бартон працює в штаб-квартирі Ради Європи у департаменті інформаційної політики, серед її робочих завдань – підготовка і проведення тренінгів для журналістів у різних європейських країнах.
Про свою роботу в Україні Каті Бартон розповіла на прикладі одного з проведених тренінгів. «Я зупинюсь на дводенному тренінгу, який ми нещодавно провели у Києві для журналістів з усіх регіонів України. Мета тренінгу – ознайомити журналістів із досвідом їхніх європейських колег щодо висвітлення життя і проблем національних меншин. Ці громади. як правило, мають свої особливості у традиціях і побуті, і завдання журналістів – об'єктивно і цікаво інформувати користувачів інформацією про ці громади, не викликаючи у пересічних європейців ані презирства, ані ненависті до представників меншин. Адже ми можемо примирити етнічні групи, змінити думку людей про них», – зазначає Каті Бартон.
За її словами, окрім неї «тренерами» на таких заняттях є відомі, досвідчені європейські та українські журналісти і редактори.
Бюро інформації Ради Європи вважає боротьбу з ксенофобією та расизмом у ЗМІ одним з важливих напрямків своєї роботи в Україні, наголошує менеджер Бюро Олександр Павліченко.
Україна збирається використати усі можливості і потенціал програми «Східне партнерство», яку ініціювали Польща і Швеція у рамках допомоги, що її Євросоюз надає країнам-сусідам. А дякувати за цю ініціативу українці мають, серед іншого, працівникам представництва Європейської комісії у Києві: обізнані з реаліями і потребами України, вони розробили окремі проекти і положення «Східного партнерства».
Успішність проектів залежить від української сторони – експерти
Особливої уваги серед проектів заслуговують ті, що спрямовані на реформування судової гілки влади, демаркацію українсько-білоруського та українсько-молдавського державних кордонів, вважає міністр закордонних справ України Петро Порошенко.
«Ми говоримо про конкретні проекти – багатомільйонні європроекти, які будуть реалізовуватись у рамках «Східного партнерства». Окремо я би хотів виділити ініціативу Швеції, за якою близько 120 мільйонів євро буде направлено в Україну на фінансування проектів із енергозбереження», – зазначає керівник МЗС.
Також у рамках «Східного партнерства» Крим отримає 80 мільйонів євро, як «представник» від України в Європейській програмі регіонального розвитку, повідомив міністр Порошенко.
Тим часом, і європейські, і українські експерти наголошують: успішність проектів, що їх в Україні здійснюють і ОБСЄ, і Європейська комісія, і структури Ради Європи, залежить від української сторони.
«Ця допомога і можливості, наскільки вони будуть корисні, залежить від керівництва України, наскільки вони зможуть це прозоро використати задля розбудови майбутнього своєї країни», – зауважує директор Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош.
Про свою роботу в Україні Каті Бартон розповіла на прикладі одного з проведених тренінгів. «Я зупинюсь на дводенному тренінгу, який ми нещодавно провели у Києві для журналістів з усіх регіонів України. Мета тренінгу – ознайомити журналістів із досвідом їхніх європейських колег щодо висвітлення життя і проблем національних меншин. Ці громади. як правило, мають свої особливості у традиціях і побуті, і завдання журналістів – об'єктивно і цікаво інформувати користувачів інформацією про ці громади, не викликаючи у пересічних європейців ані презирства, ані ненависті до представників меншин. Адже ми можемо примирити етнічні групи, змінити думку людей про них», – зазначає Каті Бартон.
За її словами, окрім неї «тренерами» на таких заняттях є відомі, досвідчені європейські та українські журналісти і редактори.
Бюро інформації Ради Європи вважає боротьбу з ксенофобією та расизмом у ЗМІ одним з важливих напрямків своєї роботи в Україні, наголошує менеджер Бюро Олександр Павліченко.
Україна збирається використати усі можливості і потенціал програми «Східне партнерство», яку ініціювали Польща і Швеція у рамках допомоги, що її Євросоюз надає країнам-сусідам. А дякувати за цю ініціативу українці мають, серед іншого, працівникам представництва Європейської комісії у Києві: обізнані з реаліями і потребами України, вони розробили окремі проекти і положення «Східного партнерства».
Успішність проектів залежить від української сторони – експерти
Особливої уваги серед проектів заслуговують ті, що спрямовані на реформування судової гілки влади, демаркацію українсько-білоруського та українсько-молдавського державних кордонів, вважає міністр закордонних справ України Петро Порошенко.
«Ми говоримо про конкретні проекти – багатомільйонні європроекти, які будуть реалізовуватись у рамках «Східного партнерства». Окремо я би хотів виділити ініціативу Швеції, за якою близько 120 мільйонів євро буде направлено в Україну на фінансування проектів із енергозбереження», – зазначає керівник МЗС.
Також у рамках «Східного партнерства» Крим отримає 80 мільйонів євро, як «представник» від України в Європейській програмі регіонального розвитку, повідомив міністр Порошенко.
Тим часом, і європейські, і українські експерти наголошують: успішність проектів, що їх в Україні здійснюють і ОБСЄ, і Європейська комісія, і структури Ради Європи, залежить від української сторони.
«Ця допомога і можливості, наскільки вони будуть корисні, залежить від керівництва України, наскільки вони зможуть це прозоро використати задля розбудови майбутнього своєї країни», – зауважує директор Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош.
