Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 22:36

Київ – Екскурсія в Музеї астрономії має не лише наочну частину – відвідувачів запрошують також подивитися на зорі у телескопи. Водночас музей досі не фінансується з державного бюджету.

Музей входить до складу Київської астрономічної обсерваторії. На рік проводить понад півтори сотні екскурсій. Проте тримається астрономічний музей, за словами його співробітників, на «голому» ентузіазмі. Адже через особливості українського законодавства не отримує державне фінансування.

Відвідувачів побільшало, а коштів не вистачає

Столичний музей астрономії розташувався на особливому місці: саме тут проходить так званий «київський» меридіан. Його координати в середині XVIII ст. визначив перший директор астрономічної обсерваторії Василь Федоров.

Музей досі у складі наукових установ Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фінансування з державного бюджету не отримує, бо закріплений за Міністерством освіти і науки. Там посилаються на українське законодавство, згідно з яким, фінансуються лише музеї, підпорядковані Міністерству культури. Астрономічний – як музей при вищому навчальному закладі – потрапив до іншого відомства.

«Зараз у нас створено Асоціацію музеїв при вищих навчальних закладах. У нас у всіх подібні проблеми. Нині наші експонати прирівняно до експонатів у шкільних музеях – але ж це не можна порівнювати!», – додає науковий співробітник обсерваторії, завідувач музеєм Лілія Казанцева.

Попри проблеми, в музеї на рік припадає щонайменше півтори сотні екскурсій. Минулого року за один вечір до обсерваторії завітало майже дві тисячі відвідувачів. Причиною тому – «ночі Галілея», міжнародна акція до Року астрономії. У такі дні по всьому світу телескопи працювали для всіх охочих. Щоправда така популярність, зізнаються дослідники, – єдине, що приніс столичній обсерваторії Міжнародний рік астрономії.

Десятки років – за телескопом

Загалом у музеї – понад 20 тисяч експонатів. Найстаріші рукописи та інструменти датовано початком ХІХ ст. Є тут і телескопи, причому досі – в робочому стані.

Наприклад, меридіальний круг Репсольда. Таких інструментів лишилося у світі три – окрім Києва, є іще в Мюнхені й Ташкенті. Встановлений у 1872 році, меридіальний круг працював понад сто років. «За цим інструментом сорок років працював астроном Михайло Диченко. За весь цей час лише двічі був у відпустці, та й то – за станом здоров’я. А так – кожну ніч проводив за цим телескопом», – розповідає Лілія Казанцева.

Відвідувачів намагаються максимально наблизити до умов, у яких працюють астрономи. Серед експонатів музею – комплект «Пінгвін», жилетка та капці на кшталт електрогрілки. Таке екіпірування рятувало радянських учених від холодних лабораторій, адже приміщення з телескопами взагалі не опалюються. Це суперечить нормам, та й дах у таких лабораторіях – розсувний, тому опалювати їх просто немає сенсу, запевняють співробітники обсерваторії.

У лютому Київська астрономічна обсерваторія відзначатиме ювілей – 165 років від дня заснування. Урочистості обіцяють навесні – тоді й планети у телескопі краще видно, й експозицію планують оновити.
  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Журналіст Радіо Свобода з 2009 року. Автор і ведуча щотижневої радіопрограми «Деталі». Автор дослідження «Говорить Радіо Свобода: Історія Української редакції» (2014).

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG