Указ Президента України про визнання Калуша зоною надзвичайної екологічної ситуації є першим кроком до того, щоб вирішувати чотири складові екологічних проблем прикарпатського міста. Про це заявив міський голова Калуша Ігор Насалик, який зараз перебуває у Києві.
За його словами, вже завтра це питання може розглянути Верховна Рада України.
Міський голова заявляє, що роботи слід починати з укріплення дамби і хвостосховища. За словами Ігоря Насалика, немає сумніву, що дамба може прорватися, справа лише у тому – коли. Тому важливо упередити це, адже розсоли можуть потрапити у Дністер і піти далі, наголошує мер.
Першочерговими будуть і роботи на полігоні високотоксичних відходів гексахлорбензолу, де сконцентровано близько 50 відсотків наявних на території України небезпечних відходів, віднесених до І класу небезпеки.
Терміновим також буде відселення людей із зони просідання землі над шахтними полями. Хоча поки що коштів на будівництво нового житла нема. Можливо, заявив Насалик, люди тимчасово будуть жити у військових наметах.
Указом Президента України від 10 лютого Калуш і села Кропивник та Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області визнані зоною надзвичайної екологічної ситуації. Такий статус оголошується на 90 днів. Президент також вніс до парламенту проект закону щодо затвердження цього указу.
17 січня Калуш провів місцевий референдум про надання місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації, під час якого більшість місцевих жителів проголосували за надання цьому місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації.
Експерти заявляють про можливість техногенної катастрофи в Калуші через відходи місцевого хімічного підприємства. Перевірка встановила, що на підприємстві накопичилося близько 10 мільйонів кубометрів небезпечних рідких відходів.
Переповнення сховища відходів у результаті опадів може призвести до руйнування захисної дамби й потрапляння в навколишнє середовище отруйних речовин.
За його словами, вже завтра це питання може розглянути Верховна Рада України.
Міський голова заявляє, що роботи слід починати з укріплення дамби і хвостосховища. За словами Ігоря Насалика, немає сумніву, що дамба може прорватися, справа лише у тому – коли. Тому важливо упередити це, адже розсоли можуть потрапити у Дністер і піти далі, наголошує мер.
Першочерговими будуть і роботи на полігоні високотоксичних відходів гексахлорбензолу, де сконцентровано близько 50 відсотків наявних на території України небезпечних відходів, віднесених до І класу небезпеки.
Терміновим також буде відселення людей із зони просідання землі над шахтними полями. Хоча поки що коштів на будівництво нового житла нема. Можливо, заявив Насалик, люди тимчасово будуть жити у військових наметах.
Указом Президента України від 10 лютого Калуш і села Кропивник та Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області визнані зоною надзвичайної екологічної ситуації. Такий статус оголошується на 90 днів. Президент також вніс до парламенту проект закону щодо затвердження цього указу.
17 січня Калуш провів місцевий референдум про надання місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації, під час якого більшість місцевих жителів проголосували за надання цьому місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації.
Експерти заявляють про можливість техногенної катастрофи в Калуші через відходи місцевого хімічного підприємства. Перевірка встановила, що на підприємстві накопичилося близько 10 мільйонів кубометрів небезпечних рідких відходів.
Переповнення сховища відходів у результаті опадів може призвести до руйнування захисної дамби й потрапляння в навколишнє середовище отруйних речовин.
