Якщо громадянин Німеччини купив браковану річ, проблему цю вирішує продавець. Тим часом, у Великобританії у такому випадку споживач зазвичай має вибір: поміняти, відремонтувати чи отримати грошове відшкодування.
Європейська комісія намагається покласти край цьому різнобою. Вона хоче відмінити національні закони з прав споживачів, а відтак ухвалити єдині правила, спільні для всіх 27 країн. Проте у Брюсселі точаться дискусії щодо рівня цієї загальної споживчої гармонізації. Одні кажуть: слід створити мінімум правил, залишивши державам вибір самим визначати додаткові закони. Інші виступають за максимальне врівноваження захисту прав споживачів.
Європейський мінімум – два роки гарантії товару
Вже понад два роки з цього приводу дискутують і в Європейському парламенті. Німецький депутат-соціаліст Евеліна Ґебхардт, яка очолює комісію з питань внутрішнього ринку, навідріз відмовляється від максимальної гармонізації. На її думку, слід поважати традиції споживачів кожної окремої країни.
«Донині ми завжди заявляли, що слід зробити мінімальну гармонізацію й ухвалити мінімум (загальноєвропейських) правил. Слід залишити можливість країнам-членам самостійно задовольняти потреби їхніх громадян. Адже традиції й культури споживання дуже відрізняються. Покупці мають різні вимоги, саме через це й існують такі розходження нанішніх законів», – пояснює Евеліна Ґебхардт.
Отже, для депутатів-соціалістів не може бути й мови про поглиблену «зрівнялівку» європейських правил захисту споживачів. На їхню думку, слід створити лише загальні рамки, нижче яких опускатися не можна. І водночас дати змогу державам ухвалювати додаткові закони, що полегшуватимуть життя їхніх споживачів.
Евеліна Ґебхардт ілюструє це на прикладі тривалості гарантійного терміну товару. «На європейському рівні мінімальний термін гарантії (того чи іншого товару) має складати 2 роки. Франція може визначити 3-річний термін, так як це є тепер. У країнах Скандинавії окремі групи товару можуть мати гарантію 10 років. Саме у такому випадку ми й говоримо про мінімальні права», – каже євродепутат.
У квітні Парламент Євросоюзу розпочне розгляд нових пропозицій щодо захисту прав споживачів. Тим часом, депутати вже заявили, що їх також непокоять деякі інші аспекти споживчого ринку об’єднаної Європи. Наприклад, як покращити систему інформування споживачів, чи як захищати права тих, котрі мешкають у одних, а товари купують в інших країнах ЄС.
Крім цього, Європарламент також пропонує створити нову європейську посаду «посередника споживачів».
Європейська комісія намагається покласти край цьому різнобою. Вона хоче відмінити національні закони з прав споживачів, а відтак ухвалити єдині правила, спільні для всіх 27 країн. Проте у Брюсселі точаться дискусії щодо рівня цієї загальної споживчої гармонізації. Одні кажуть: слід створити мінімум правил, залишивши державам вибір самим визначати додаткові закони. Інші виступають за максимальне врівноваження захисту прав споживачів.
Європейський мінімум – два роки гарантії товару
Вже понад два роки з цього приводу дискутують і в Європейському парламенті. Німецький депутат-соціаліст Евеліна Ґебхардт, яка очолює комісію з питань внутрішнього ринку, навідріз відмовляється від максимальної гармонізації. На її думку, слід поважати традиції споживачів кожної окремої країни.
«Донині ми завжди заявляли, що слід зробити мінімальну гармонізацію й ухвалити мінімум (загальноєвропейських) правил. Слід залишити можливість країнам-членам самостійно задовольняти потреби їхніх громадян. Адже традиції й культури споживання дуже відрізняються. Покупці мають різні вимоги, саме через це й існують такі розходження нанішніх законів», – пояснює Евеліна Ґебхардт.
Отже, для депутатів-соціалістів не може бути й мови про поглиблену «зрівнялівку» європейських правил захисту споживачів. На їхню думку, слід створити лише загальні рамки, нижче яких опускатися не можна. І водночас дати змогу державам ухвалювати додаткові закони, що полегшуватимуть життя їхніх споживачів.
Евеліна Ґебхардт ілюструє це на прикладі тривалості гарантійного терміну товару. «На європейському рівні мінімальний термін гарантії (того чи іншого товару) має складати 2 роки. Франція може визначити 3-річний термін, так як це є тепер. У країнах Скандинавії окремі групи товару можуть мати гарантію 10 років. Саме у такому випадку ми й говоримо про мінімальні права», – каже євродепутат.
У квітні Парламент Євросоюзу розпочне розгляд нових пропозицій щодо захисту прав споживачів. Тим часом, депутати вже заявили, що їх також непокоять деякі інші аспекти споживчого ринку об’єднаної Європи. Наприклад, як покращити систему інформування споживачів, чи як захищати права тих, котрі мешкають у одних, а товари купують в інших країнах ЄС.
Крім цього, Європарламент також пропонує створити нову європейську посаду «посередника споживачів».
