Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 16:42

Московські теракти – іспит для Володимира Путіна і його запевнень про перемогу над тероризмом у Росії


Прем'єр Росії Володимир Путін бере участь у відео-конференції, присвяченій вибухам у московському метрополітені. Красноярськ, 29 березня 2010 року

Прага – Терористичні акти в московському метро є серйозним викликом попереднім обіцянкам всесильного правителя Росії Володимира Путіна покінчити з тероризмом у державі. Низка представників опозиції та аналітиків вважають, що вчорашні вибухи в метро столиці є провалом антитерористичної політики Путіна. Ці теракти забрали 39 життів, серед загиблих і житель України з Севастополя. Громадяни Росії пожертвували своїми політичними правами і громадянськими свободами заради обіцянок Путіна, але життя їхнє не стало безпечнішим.

У Москві 30 березня стало офіційним днем жалоби за 39-ма загиблими під час терористичних атак смертниць на двох станціях метро столиці Росії. Понад 70 осіб поранено, чимало людей перебуває у важкому стані. У російській столиці панує жалоба і напруга, біль і страх.

Багато людей згадують сьогодні обіцянки Володимира Путіна у 1999 році – «мочити чеченських сепаратистів у нужниках». Адже він прийшов тоді до влади і зміцнив її жорсткою рукою колишнього полковника КГБ, пообіцявши вберегти росіян від тероризму. Путін оточив себе ветеранами спецслужб, виправдовував зниження демократії в Росії і концентрацію влади в одних руках нібито бажанням гарантувати спокій громадянам у цей небезпечний час. Та все це виявилося, як свідчить понеділок 29 березня, марним, і вчорашні слова Путіна в Москві, котрий терміново перервав поїздку по Сибіру, про те, що «терористи будуть знищені», виявляються лише порожніми обіцянками.

Активіст опозиції Ілля Яшин у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Ще 11 років тому Путін пообіцяв покласти край терактам у російських містах, і заради перемоги над тероризмом у нас послідовно відбирали громадянські та політичні права, позбавляли можливості вибирати губернаторів... І це безсумнівно зміцнило режим особистої влади Володимира Путіна. Але він так і не забезпечив нашу безпеку. Тому я вважаю, що сьогоднішні вибухи можна розцінювати, як крах антитерористичної політики Путіна».

Так вважають і багато інших діячів російської опозиції. Хоча вже є спроби російської влади інтернаціоналізувати вчорашні напади терористок-смертниць у Москві. Так, виступаючи в Оттаві (Канада) на саміті міністрів закордонних справ «Групи восьми», російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив про ймовірну причетність до вибухів бойовиків із афгансько-пакистанського кордону.

Безсилля російських силовиків


Теракти свідчать про безсилля російських силовиків. Колишній віце-спікер Держдуми Володимир Рижков, який нині в опозиції, звернувся до президента Медведєва із закликом не дозволити спецслужбам маскувати їхню бездіяльність.

«Так, це безумовно провал спецслужб. Це безсумнівний провал агентурної роботи, – наголошує він. – Але, незважаючи на це, лише після того, як буде проведене всебічне розслідування під детальним контролем президента і відновлена повна картина злочинів, можна ухвалювати рішення по кадрах».

Хоча аналітики сумніваються в так званій розчистці силових структур Росії і, тим більше, в якомусь ослабленні позицій Путіна. Однак при цьому не виключають намагання влади, користуючись терактами, потіснити опозицію й обмежити громадянські акції.

«Якщо враховувати той факт, що у нас система далеко не демократична і базується на гарантіях безпеки, насамперед, для держави і для влади і дуже у малій мірі для населення, ми можемо очікувати на політичні наслідки цієї трагедії. І до того ж, наслідки, які матимуть вияв обмеження політичних та громадянських свобод», – зауважує експерт із московського Центру Карнеґі Лілія Шевцова.

Спостерігачі також зауважують, що Росія сьогодні – це не Росія 2004 року, і криза в державі та слабкість силових структур навряд чи залишають якісь серйозні можливості для подальшого «закручування гайок» російською владою. Тому експерти прогнозують подальше наростання громадянського невдоволення в країні.
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG