Доступність посилання

12 Грудень 2017, Київ 07:12

Росія відкриває «Катинські архіви», але не всі


Фрагмент «катинських документів», відкритих для загального доступу

Прага – Секретні документи про «Катинську трагедію» з’явилися у відкритому доступі в інтернеті. Голова архівної служби Росії говорить, що це – знак «абсолютної відкритості». Проте історики зазначають, що ці свідчення, про розстріл польських офіцерів у лісі під Смоленськом, були відомі давно, а набагато більше документів і далі залишаються під грифом «таємно».

Користувачі інтернету нині самі можуть «погортати» сторінки справ 70-літньої давності про одну з найбільших трагедій поляків у минулому столітті. Як виявилося, інтерес до цієї справи є чималий, бо за кілька годин після того, як документи, пов’язані з «Катинською трагедією» з’явилися на сайті Федерального архівного агентства Росії, сайт став фактично недосяжний через великий наплив відвідувачів.

Серед опублікованих документів є лист від тодішнього голови НКВС Лаврентія Берії до Сталіна, де він пропонує розстріляти польських офіцерів і резолюція Політбюро, що схвалює цю пропозицію.

Дослідник із російської правозахисної групи «Меморіал» Ян Рачинський в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що ці документи важливі, бо вони викривають особисту роль Сталіна у цій справі, але це давно не новина для істориків. «Головні документи, що викривають роль Сталіна та Політбюро в цьому злочині, були опубліковані у 1992 році, тоді ж, коли президент Борис Єльцин передав їх польській стороні. З того часу вони не складають жодної таємниці», – наголошує правозахисник.

Засекречена частина значно більша

Досі, каже голова Росархіву Андрій Артизов, документи зі «спеціальної теки №1» були доступні лише для невеликої групи дослідників. Але президент Дмитро Медведєв після відзначення роковин вбивства 22 тисяч польських офіцерів та загибелі польського президента Леха Качинського наказав відкрити архіви про цю справу. За словами Артизова, йдеться про «абсолютну відкритість» у тому, що сталося 70 років тому за наказом радянського керівництва на чолі з Йосипом Сталіним.

Але історики говорять, що у відкритому доступі є дуже невелика частина архівних документів про «Катинь». Зокрема, група «Меморіал» вимагає публікації наказів прокуратури, що у 2004 році закрили розслідування катинської справи.

«Йдеться про результати розслідування, яке Головна військова прокуратура спочатку СРСР, а потім Росії, вела з 1990 року, – зазначає правозахисник Ян Рачинський. – Проблема полягає в тому, що у 2004 році ця справа була припинена. А постанова про припинення справи – засекречена. Так само, як таємними залишаються 2/3 томів слідчої справи». Рішення про їхнє розсекречення не належить до компетенції архіву, зауважує російський дослідник із «Меморіалу».

А щодо документів, які опублікували нині на сайті російського архівного агентства, то всі зацікавлені могли їх побачити на спеціальному сайті «Катинь», починаючи з 2005 року.

Польська сторона вважає, що і цей крок російської влади свідчить про її добру волю. Історик польського Інституту Національної Пам’яті Славомір Кальбарчик говорить, що хоча «документи і розширюють наші знання про минуле», їхня публікація в інтернеті робить їх більш доступними. Найголовніше, на його думку, що публікація відбулася за наказом російського президента. «У політичному контексті, обіцянки та поступ, зроблений у справі Катині, дають підстави сподіватися, що у кримінальній справі про Катинь буде досягнуто поступу», – зауважує польський історик.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG