Доступність посилання

20 Листопад 2017, Київ 14:03

Колишній радянський партизан чекає на вирок Страсбурзького суду


(архівна фотографія) Василь Кононов, 21 січня 2000 року

Прага – На відміну від більшості ветеранів Другої світової війни, які щойно відсвяткували річницю Перемоги, в колишнього радянського партизана Василя Кононова настрій зовсім несвятковий. Він очікує на вердикт Європейського суду з прав людини в Страсбурзі, який 17 травня має вирішити, чи пострадянська Латвія мало право його ув’язнювати за воєнні злочини.

Коли Василь Кононов став партизаном, щоб звільнити свою рідну Латвію від нацистів, то не сумнівався, що воює за справедливість. Але після розвалу Радянського Союзу через партизанство у Кононова почалися серйозні проблеми. У 1998 році латвійські прокурори звинуватили його у вбивстві цивільного населення в часи війни. Відтоді 88-річного Кононова судили шість разів, майже два роки він провів у тюрмі.

Колишній партизан звинувачення відкидає і зараз з тривогою чекає на вердикт Європейського суду з прав людини.

«Я звик боротися за правду. Я ж із 18 років почав боротьбу з окупантами. Після цього довго працював в органах, боровся з вбивцями, ґвалтівниками. Я звик до того, що підлість треба перемагати», – говорить колишній партизан.

Для Кононова, чиє життя війна зламала, звинувачення у воєнних злочинах – це удар нижче пояса. Колись через його партизанську діяльність рідних Кононова відправили до німецьких концентраційних таборів. Батьки вижили, а тітка померла. Під час війни Кононов сам кілька разів зазнавав поранень, а після війни його тричі оперували.

Переможців судять

Для Латвії та для інших балтійських держав Радянський Союз є окупантом, а не визволителем. Тому всі злочини, скоєні проти латишів, для місцевого правосуддя однакові, незалежно від того, хто їх скоїв і хто переміг війну.

«За злочини треба карати. Справедливість, яку не встановили, настільки ж ганебна, як і несправедливість, яка була вчинена», – каже Валтерс Ноллвендорфс, який працює у Музеї окупації Риги.

У російській пресі з’явилися припущення, що Василь Кононов програє справу проти Латвії у Європейському суді з прав людини. Але раніше в Страсбурзі його захистили. У 2008 році цей же суд виправдав колишнього ветерана і присудив Кононову 30 тисяч євро як моральну компенсацію. Латвійський уряд подав апеляцію, і тепер Страсбурзький суд має оголосити остаточний вердикт.

Звинувачення проти Кононова стосуються подій, які сталися в окупованій нацистами Латвії у 1944 році. Група з 12 партизан, серед яких були дві жінки і дитина, в лютому зупинилися заночувати в клуні в селі Малі Батни. Через кілька годин нацисти підпалили клуню, а всі, хто там був, загинули.

Щоб покарати інформаторів, у травні до села прийшов загін партизан, який вбив 9 місцевих жителів, серед яких було двоє жінок, одна з яких на останньому місяці вагітності. Латвійські прокурори стверджують, що розправою керував Кононов.

Але він запевняє, що особисто не брав участь в операції, бо сам виріс неподалік і хтось його міг впізнати. Кононов також каже, що з нацистами співпрацювали і жінки і що партизани не знали про вагітність однієї з вбитих.

Росія попереджає про «ганьбу для Європи»

Росія дала колишньому партизанові громадянство та оплачує всі його судові витрати. Якщо Кононов програє справу, то це буде ганьбою для Європи і катастрофою для відносин Росії з Європейським судом із прав людини, заявив голова закордонного комітету Державної думи Росії Костянтин Косачов.

А Міністерство закордонних справ Латвії каже, що не коментуватиме справи до рішення Страсбурзького суду.

Попри велику політичну напругу, деякі історики сподіваються, що ця справа може бути поштовхом до нових досліджень суперечливих воєнних подій.

«Можливо, цей суд дасть стимул для спокійного, неупередженого історичного аналізу цього періоду. У цій історії давно пора розібратися. Треба з’ясувати, ким взагалі були партизани, це був дуже строкатий, неоднозначний рух», – зауважила в розмові з Радіо Свобода Олена Зубкова, російський історик, яка займається державами Балтії.
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG