Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 15:15

Брюссель – Політика сусідства Європейського Союзу, яка, поряд із східними та південними державами, стосується і України, – це «більше торгівлі, більше допомоги та більше відкритості до міжлюдських контактів». Принаймні, такою її бачить Європейська комісія. Проте, як свідчить статистика, за останні два роки українсько-європейські торговельні стосунки не зросли, а скоротилися на 45 відсотків. У візовій сфері між сторонами тривають нескінченні політичні діалоги. Та й загалом сама політика сусідства Євросоюзу багатьма політиками, зокрема, у Києві бачиться неадаптованою та малоефективною. У середу Європейська комісія підбивала підсумки відносин зі своїми сусідами протягом останніх років.

Україна, що у Європейській політиці сусідства стоїть поряд із такими країнами, як Марокко, Алжир чи Сирія, ще з самого початку цієї ініціативи вважала її неадаптованою та дещо викривленою.

З огляду на слабку віддачу від цієї програми відносно сусідів Євросоюзу на східних кордонах Брюссель задумав іншу ініціативу – «Східного партнерства», із шістьма державами-учасницями, серед яких на першому місці стоїть саме Україна.

«Чим більші амбіції країн-партнерів, тим потужніші наші дії у відповідь, – каже комісар з питань розширення і Європейської політики сусідства Штефан Філе. – Такі партнери, як Марокко, Україна та Молдова, одразу виявили, що у (політиці сусідства) криється потенціал до зближення, і тому суттєво використовують цю політику».

Візові обмеження для східних країн стали навіть суворішими

Проте насправді у цих рамках поки що стосунки Києва та Брюсселя донині обмежуються тільки, з одного боку, незначними угодами, на кшталт угод щодо повітряного руху чи охорони кордонів, а з іншого – довгими раундами переговорів щодо Угоди про асоціацію, яка, зокрема, включає і економічне наближення, тобто створення зони вільної торгівлі, і міжлюдські контакти, що має виразитися переходом до безвізового режиму. Але поки що це тільки проекти, а візові обмеження, погоджуються у Єврокомісії, стали навіть суворішими.

Тим часом українсько-європейські комерційні стосунки за останні два роки істотно скоротилися. Якщо у 2008-му товарообіг сягав майже 40 мільярдів, то минулого року торгівля зменшилася до неповних 22 мільярдів євро. Та навіть при цьому Україна залишається найбільшим східноєвропейським комерційним партнером Євросюзу, хоча й складає тільки неповний 1 відсоток від загального обсягу товарообороту співдружності.

Слід зазначити, що з того часу, як Європейський Союз та Україна перейшли до переговорів щодо Угоди про асоціацію, план дій Європейської політики сусідства замінив графік поступу до українсько-європейської асоціації.

Разом з цим у багатьох сферах Києву ще слід провести реформи, кажуть у Єврокомісії. Саме це й буде точкою відліку у поглибленні відносин між Україною та Європейським Союзом, зауважує єврокомісар Штефан Філе.

«Я гадаю, що (межі поглиблення стосунків України та ЄС) залежать від того, до якої міри українське керівництво віддане процесу реформування, – каже він. – Цей пакет реформ подібний до вимог і для вступу до Євросоюзу. З іншого боку, слід побачити, до якого ступеня втілення цього пакету реформ дозволить нам застосувати цей «план для вступу» щодо України».

Яких реформ чекає Брюссель?


Головні складові цього пакету реформ стосуються поглиблення макро-фінансової стабільності України, що буде передумовою для стабільності політичної та реформ енергетичного сектора, зокрема, газового ринку. Європейська комісія також наполягає на змінах у сфері державного управління й боротьбі з корупцією, якій мала б посприяти реформа судочинної системи. Нарешті, у Брюсселі зауважують, що українська влада повинна якнайшвидше провести низку заходів, щоб полегшити роботу підприємців та покращити інвестиційний клімат у державі.

Водночас оприлюднений звіт Єврокомісії свідчить, що минулого року в Україні сповільнився процес реформ. Аналітики виконавчої установи Європейського Союзу зазначають, що це частково пов’язане з глобальною економічною та фінансовою кризою, а також із конституційними та політичними негараздами у самій Україні.

Загалом Європейська політика сусідства критично сприймається і багатьма країнами-членами Євросоюзу. Там давно переконані: просуванню проектів у рамках цього політичного плану заважає нестача фінансування, численні бюрократичні бар’єри та небажання участі у ній самих країн-партнерів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG